Згідно з опитуванням Gradus Research, дані якого було опубліковано у серпні 2024 року, соціальний статус та рівень матеріальної забезпеченості є одним із трьох головних факторів, що роз’єднують українців. Його відзначили 44% опитуваних. І це на 12 пунктів більше, ніж фактор різного досвіду під час війни, і на 15 пунктів більше, ніж мовне питання.
Працювати з цим роз’єднувачем, популяризуючи знання «про гроші», намагаються багато інституцій. Від НБУ, який запустив освітню платформу з фінансової грамотності «Гаразд», до громадських організацій та ентузіастів фінансової освіти (включаючи авторку цього допису). Чи дає це результати? Звісно, так, але набагато повільніше, ніж хотілося б. Часто темою фінансової грамотності цікавляться ті, хто вже так чи інше занурився у тему фінансів. Втім є велика частка тих, хто просто проходить повз, іноді навіть із певним роздратуванням та думками «це не для мене, це для тих в кого є ті гроші».
Чому так відбувається? Я багато думала про це, спілкувалася з різними людьми та дійшла висновку: насторожене ставлення до грошей, невпевненість у своїх можливостях та багато інших хибних наративів глибоко «вкорінені» в багатьох з нас. І в цьому немає нашої вини, адже більше ніж 300 років під тиском спочатку імперії, а потім ще гіршої радянщини цілком закономірно призвели до так званої вивченої безпомічності у питаннях грошей. Ба більше, я хоч і не є фахівчинею з історії, впевнена: ця безпомічність насаджувалася навмисне, адже бідними невігласами набагато простіше управляти, аніж освіченими заможними людьми.
І яскравими маркерами такого вкорінення є народні прислів’я та говірки. Першою в антирейтингу цих говірок, як на мене, є: «не були багаті, не треба й починати». Треба! Але щоб переконати себе в цьому, варто витягти з глибин свідомості хибні упередження та замінити їх. Чим і пропоную зайнятися прямо зараз.
Хибна установка #1: Гроші щастя не куплять
Коли люди протягом поколінь стикаються з бідністю або несправедливістю, виникає природне бажання захистити себе психологічно. Простішим виходом стає відмова від самої ідеї багатства, оскільки це дозволяє уникнути відчуття провалу або заздрості. І замість прагнення до успіху ми починаємо вважати, що багатство — це зло, яке «псує» людину.
Та як щодо самої установки, яка виражена у цьому відомому прислів’ї? Так, «магазинів щастя», де можна просто придбати його за гроші, людство не має. Втім, гроші надають інше — свободу та можливість вибрати той шлях, який приведе до щастя. І тут мені можуть заперечити: «Щоб обрати та змінити шлях потрібні значні суми, це нереально, тим паче зараз». Але шлях — не суцільна лінія, він складається з окремих кроків, і ці кроки можна робити будь-коли, навіть у найскладніші часи.
Тож пропоную спробувати таку практику:
Крок 1. Пригадайте щонайменше три речі, які можуть зробити вас щасливішими. Йдеться, звісно, не про закінчення війни, на нього ми не вплинемо особисто. Та є речі не глобальні, які, тим не менш, здатні покращити якість життя. Але чомусь ми їх досі не зробили. В кожного це буде своє, в когось — отримати водійські права, в когось гарно провести відпустку тощо. Важливо: ці «цеглини щастя» мають стосуватися саме вас. Курси для дитини або рибальське спортивне знаряддя чоловікові – не сюди.
Крок 2. Прорахуйте, скільки грошей потрібно на втілення кожної з цих «цеглин для щастя». Після підрахунку ви можете здивуватися двом речам: перше — майже для кожної мрії потрібна певна кількість грошей. А друге — здебільшого це зовсім не захмарні суми. Просто через внутрішні бар’єри ми часто «не можемо цього собі дозволити».
Крок 3. Заплануйте собі втілення однієї з цих цілей. Найбюджетнішої, або тієї, що найсильніше відгукується емоційно — це як вирішите. Якщо грошей для реалізації поки що недостатньо, то відкладайте протягом певного періоду. Головне — не зупинитися.
Крок 4. Втільте, нарешті. Навіть якщо вона невелика — пориньте у це відчуття, у те що ви за власним вибором, власними грошима — зробили це. Що завдяки грошам почуваєтеся хоча б трошки щасливіше. І усвідомте, як змінюється внутрішня установка: «гроші дають можливість діяти для щастя».
Хибна установка #2: Гроші як вода: не втримаєш у руках
Походження цього переконання — що гроші важко піддаються контролю — також цілком зрозуміле. Чого вартує лише новітня історія України: Перша світова, національно-визвольна війна, колективізація, Голодомор, Друга світова, репресії, розпад радянщини, девальвація, кризи, і от — війна… Немає жодного покоління, яке б не зіткнулося з повною чи частковою втратою статків та тим чи іншим руйнуванням життєвих планів.
Втім, якщо озирнутися навколо, подивитися на світ взагалі, то ми побачимо, що досвід нашої країни не є таким вже й виключним. Війни, кризи, потрясіння — супроводжували людство на всьому його шляху. Єдина різниця, що у багатьох культурах, попри всі кризи, фінансове планування є обов’язковою складовою загального виховання. А у нас — ні.
Але гарна новина в тому, що виправити це цілком у наших силах. Скажу більше — виключно у наших. Бо жодна освітня платформа, жоден мотиваційний спікер не зробить за людину трьох насправді простих речей:
- підрахувати свої доходи
- підрахувати свої витрати
- скоригувати витрати так, щоб вони були хоча б трохи меншими за доходи.
Це і є перший рівень контролю особистих фінансів.
Другий — спрямування різниці між доходами та витратами на формування фінансової подушки. А також — в інструменти, які нададуть пасивний дохід, але це вже наступний рівень.
Що ще важливо — зробити бюджетування постійним. Так, можуть бути й «зриви», і невдачі. Це як у формуванні будь-якої корисної звички, на кшталт правильного харчування. Головне — не здаватися, та зробити це часткою своєї внутрішньої культури.
А замість хибної вербальної формули пропоную використовувати іншу: гроші люблять підрахунок.
Хибна установка #3: Що на роду написано, того не минеш
Ця говірка, звісно, стосується не лише фінансів. Та ми ж розуміємо, що часто саме гроші визначають якість життя та наші можливості щодо його розбудови. Корені цієї установки, на мою думку, навіть глибші, ніж у двох попередніх. Скоріше за все, вони тягнуться ще з язичницьких часів, та ще й підкріплюються забобонами, які дожили до сучасності. Втім, звідки б воно не йшло, результат один: пасивність, відмова від дій. Включаючи й ті, що могли б покращити фінансовий стан. Бо нащо ж його щось робити, коли все «заздалегідь визначено» — місцем народження, родиною, так званою «кармою»?
Але ж у сучасному світі умови народження вже давно не є вирішальними. Світ став глобальним ринком, і люди з будь-якого куточка можуть працювати на міжнародному рівні. Інтернет дозволяє заробляти через фріланс, онлайн-курси, блогінг, торгівлю та багато інших сфер, що не потребують фізичної присутності. Отримання інформації, навчання також стали доступними кожному, хто має інтернет. І часто це навіть не вимагає грошових вкладень або потребує їх мінімально.
То як подолати упередження про «приреченість» життєвих сценаріїв?
- Відкрийтеся новій інформації. Зараз, завдяки новим технологіям, її навіть не треба посилено шукати — інформації знаходить нас сама. Достатньо «вбити» щось у пошуку браузера, соціальних мереж або ютюбу, перейти за кількома посиланнями, і протягом певного часу будете отримувати рекомендації щодо контенту на подібну тематику. Також раджу підписуватися на безоплатні розсилки, там можна знайти корисну інформацію або надихнутися ідеями.
- Будьте готові до «чорних лебедів» — неочікуваних можливостей, що можуть з’явитися у будь-який момент. Нові галузі знань, нові соціальні ліфти, запити на «скіли», які ще вчора не мали жодного значення — все це наразі відкривається дуже швидко. Пробуйте пірнати у це! І, можливо не з першого разу, але результат обов’язково буде.
- Захиститися від можливих негараздів, які, власне, і сприймаються багатьма з нас «написаними на роду». Дійсно, може статися, що тільки-но справи пішли угору — і тут стається травма, хвороба, пожежа, яка нищить майно. У світі, де вкорінена культура фінансів, більшість людей мають для таких випадків цілий набір страхових полісів. А в Україні, станом на 2021 рік, страхуванням користувалися всього 9% населення країни. Тож, щоб не перекладати відповідальність на долю, варто вчитися віддавати її страховикам. Вони, хоча й не захистять від самих подій, але точно допоможуть впоратися з пов’язаними грошовими витратами.
Я пропоную вам наступний новий слоган, замість пасивного слідування долі: «світ переповнений можливостями — і для мене також!». А якщо серед ваших друзів чи родичів є такі, хто знаходиться під впливом «антигрошових» установок — перешліть їм цей матеріал. Можливо, він стане тією «краплею», що змінить їхнє життя.
