При всіх недоліках Трампа стратегічно Європа і США залишаються союзниками, чого не скажеш провідносини з РФ і Китаєм.
Адміністрація президента США Дональда Трампа стала джерелом постійних проблем для країн Європи. Але найближчим часом континент може зіткнутися з іще серйознішими зовнішньополітичними викликами з боку Росії та Китаю. Про це в авторській колонці для The Guardian пише керуючий директор європейського напряму Eurasia Group Муджтаба Рахман.
Як зазначає аналітик, відносини Європи зі США залишаються складними через торговельні суперечки, невизначеність щодо підтримки України та суперечності всередині НАТО. Водночас Вашингтон і європейські столиці мають тісно пов’язані економічні та безпекові інтереси, тому значну частину розбіжностей можна врегульовувати шляхом переговорів.
Натомість ризики, пов’язані з Росією та Китаєм, Рахман вважає більш структурними. На його думку, ослаблення російської економіки через високі витрати на війну проти України зовсім не обов’язково призведе до швидкого компромісу з Кремлем. Навпаки, погіршення фінансового становища може підштовхнути російське керівництво до спроб покращити ситуацію на полі бою.
“Росія стає небезпечнішою, тому що стає слабшою”, – наголошує експерт.
Автор прогнозує, що найближчими місяцями Москва може посилити мобілізаційні заходи, атаки на українські міста та інфраструктуру, а також гібридну активність проти країн НАТО.
Окремою проблемою є Китай. За словами Рахмана, у Європі фактично сформувався консенсус щодо необхідності реагувати на китайські промислові субсидії, надлишкові виробничі потужності, валютну політику та експортну модель економічного розвитку. ЄС уже розробляє нові інструменти економічної безпеки, зокрема обмеження щодо інвестицій, державних закупівель та торговельного захисту.
Пекін, своєю чергою, розглядає ці заходи як спробу обмежити розвиток Китаю. Автор зазначає, що обидві сторони мають протилежні стратегічні інтереси, тому навіть домовленості щодо окремих питань навряд чи усунуть ширшу суперечність.
“Це ускладнює компроміс і підвищує ймовірність ескалації між двома сторонами в середньостроковій перспективі”, – вважає політолог.
За оцінкою Рахмана, найбільш імовірним сценарієм у відносинах ЄС і Китаю стане керована конфронтація, а не масштабна торгова війна. Європа може розширювати обмеження в окремих секторах, тоді як Китай відповідатиме вибірковими тарифами, бар’єрами у держзакупівлях та регуляторним тиском.
Водночас автор наголошує, що здатність Європи протистояти зовнішнім викликам значною мірою залежатиме від її внутрішньої політичної єдності. У цьому контексті він згадує президентські вибори у Франції 2027 року та можливий вплив їхніх результатів на політику ЄС.
Рахман пише, що потенційна перемога Марін Ле Пен могла б поставити під питання нинішню підтримку України, санкцій проти Росії та політику ЄС щодо Китаю.
Політика Європи
Як писав УНІАН, Макрон у своєму останньому виступі в ООН різко розкритикував Дональда Трампа, заявивши, що його план щодо Гази не відновив гуманітарний доступ і є приводом для сорому світової спільноти. Він наголосив, що нинішня ситуація унеможливлює реалізацію права палестинців на існування та застеріг від “закону джунглів”.
Також ми писали, що НАТО навмисно зберігає неоднозначність щодо умов застосування статті 5, але Росія добре розуміє можливі наслідки. В НАТО кажуть, що мають приховані варіанти реагування на гібридні атаки.
