Українці, які отримали притулок від війни у сусідній Польщі, поступово перетворюються для частини поляків на бандерівців. Напади “через національність” частішають, а вигоду від “погромів”, вочевидь, отримає Росія.
“Коли навесні 2022-го нам з дружиною вдалося вирватись від рашистів і дістатись спокійної Європи, поляки прийняли нас як рідних”, – згадує історію своєї втечі від війни пан Микола, якому разом з дружиною пощастило виїхати з окупованого Херсона.
Обидва – пенсіонери. Пан Микола вже у Польщі переніс інсульт, і на ноги його поставили місцеві лікарі.
“Коли ми тут оселились, то вважали, що небезпека минула. Що вже дочекаємось тут нашої перемоги, – продовжує він. – Але змінилась влада у Польщі, змінилось ставлення до біженців… Зараз стає страшно виходити на вулицю, говорити українською мовою…”.
Дійсно, рівень ксенофобських настроїв у Польщі поступово зростає. Як наслідок – побити можуть не лише за українську мову, а навіть за український акцент, або українське походження. Лише за останній тиждень у соцмережах завірусились кілька інцидентів на тлі ксенофобії.
Так, у місті Бельсько-Бяла водій автобуса погрожував дівчатам-підліткам з України; в Легниці місцева жінка побила двох українських 13-річок через їх походження; у Варшаві юнака з України вдарили на вулиці, буквально, у поямому ефірі, бо він записував відео українською…
На одному з виробництв під Краковом польський “колега” провокував бійку, кричав і називав робітників з України “бандерівцями”: “На фронт, к**ва! Путін на вас чекає!”…
А молодій парі українців у Вроцлаві прилетіло якраз за “неправильний” акцент: чоловіки спортивної статури спочатку підійшли до хлопця і дівчини біля їх машини, а потім оточили та почали утрьох бити українця. Коли жінка намагалась завадити, то теж потрапила під удари. Причому, її били в обличчя. А його – повалили на землю і добивали вже лежачого, ногами…
“Напади частішають: вони вже щодня і їх більшатиме. Бо чиста арифметика: українців в Польщі майже мільйон (поки), поляків – 38 мільйонів. І з них помітна частка – власне ті прихильники радикальних партій, хто упіймався на істеричну кампанію про “бандерівців” та “помсту за Волинську різанину”. Тому ймовірність, що одні перетнуться з іншими, і за вже звичними матюками відбудеться напад, – 100%. Питання лише в часі”, – вважає політтехнолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
З такою думкою погоджується український юрист Андрій Магера: “На жаль, ці ксенофобські напади уже стали системою. Невже українці мають дочекатися моменту, коли на їхніх оселях звихнуті польські конфедерати почнуть ставити мітки?.. Так, поляки не одинакові, це правда. Але від того не легше… Польща зараз не є безпечною для проживання українців”.
Відчуття безпеки більше не існує
Зростання антиукраїнських настроїв фіксують і в Головному управлінні поліції Польщі. Так, за інформацією поліції, яку наводить польське видання Rzeczpospolita, у 2024 році громадяни України подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті, у 2025 році – 275, а лише за перше півріччя 2026 року – вже 180.
Однак варто звернути увагу, що йдеться саме про подані заяви, а не про підтверджені злочини. По деяких випадках перевірка ще триває. Приміром, в історії з образами на виробництві під Краковом, речниця Малопольської поліції Катажина Цісло повідомила, що правоохоронці будуть розслідувати справу щодо можливої дискримінації за національною ознакою (матеріали справи передають до прокуратури). Проте, хоча нападника встановлено, він не затриманий. Станом на 28 липня його лише звільнили з роботи – підприємство, на якому стався інцидент, не толерує агресію й насильство.
Що стосується історії з побиттям українців за “не такий” акцент, то, за словами юриста Олександра Василишина, який давно проживає у Варшаві, двох нападників вже ідентифікували і затримали.
“Одного звинувачують у побоях, застосування насильства з мотиву національної приналежності, образі на національному ґрунті, плюс хуліганському характері діяння – до п’яти років позбавлення волі. Прокуратура вже подала клопотання про тимчасовий арешт. Другий отримав такі самі звинувачення, але раніше був судимий, тому для нього може бути застосована верхня межа покарання – сім з половиною років позбавлення волі. Третій фігурант ще бігає…”, – зазначає юрист.
За його словами, обидва затриманих не визнають свою вину, в мережі фанатська тусовка аматорського ММА, до якої входить один з них, вже збирає кошти на адвоката, тим часом деякі українці вже замислюються про релокацію.
“Люди, які ще п’ять років тому брали іпотеку на тридцять років, сьогодні вже питають, як цю нерухомість продати разом з кредитом (це факти з консультацій). Релокуються в інші країни”, – говорить юрист.
За словами соціолога, керівника соціологічної групи “Рейтинг” Олексія Антиповича, в попередні роки відтік українських біженців з Польщі теж відбувався і був помітним. Люди переїздили далі на захід.
“Та з огляду на сплески негативного ставлення до українців у Польщі, можна очікувати подальшої міграції”, – вважає він.
Він нагадав, що останні соціологічні опитування серед поляків показали, що більшість із них виступають проти прийому Варшавою нових біженців з України. За його словами, це також є показовим щодо ставлення поляків до українців.
При цьому, Олексій Антипович звертає увагу, що будь-які зміни в громадській думці “часто є наслідком інформаційних кампаній або заяв політиків і лідерів громадської думки”. Отже, сприяти посиленню негативного сприйняття українських біженців серед звичайних мешканців Польщі могли заяви представників польської влади.
За крок до погромів
В цьому сенсі не дивно, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав окремих польських політиків припинити розпалювання ворожнечі, оскільки слова згодом перетворюються у фізичні напади на українців.
Своє слово сказали і представники української діаспори (згідно з торішнім аналітичним докладом Директора департаменту досліджень та аналізу Польського банку розвитку Матеуша Валевського, українці – це 5% усіх польських працівників, які приносять кошти у польський бюджет).
“Насильство ніколи не починається кулаками. Насильство завжди починається словами, – написала у своєму зверненні до польського політикуму представниця діаспори, правозахисниця Наталка Панченко. – Сьогодні на вулицях Польщі, все більше і більше нападів на людей через їх походження. Це реальне насильство на національному ґрунті. Тому я звертаюся до всіх політиків: “Візьміть на себе відповідальність, скажіть чітко своїм виборцям: бити людей через їх походження неприйнятно. Неприйнятно дозволити ненависті безконтрольно розвиватися. Треба зробити це сьогодні, тому що завтра може бути занадто пізно…”.
Та реакція з боку представників польської влади така ж показова, як ставлення поляків до українців.
Так, очільник польського Уряду Дональд Туск заявив, що напади на українців є ударом по інтересах самої Польщі. Він закликав поляків реагувати та негайно повідомляти про подібні випадки насильства: “Не залишайтеся байдужими. Ми знаємо, що байдужість є коренем злочину. Це – ідеальне середовище для розквіту хуліганства, жорстоких злочинів і зла”.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вибачився перед українцями за агресію з боку окремих поляків, “які піддаються підбурюванню з боку радикальних політиків”: “Перед нашими українськими союзниками та друзями мені просто ніяково”.
А президент Польщі Кароль Навроцький обрав тактику мовчання.
На жаль, ця ситуація не йде на користь ні Україні, ні Польщі.
По-перше, м’якою реакцією, або й її відсутністю на агресію проти українців, польська влада закладає фундамент протистояння між поляками. За словами політтехнолога Олексія Голобуцького, ніхто не готовий ризикнути й жорстко виступити проти вже розхитаного електорату.
“І закінчиться це звичними для Польщі погромами – громитимуть українців. Які вже очікують цього – тому починають перебиратись до інших країн заради безпеки. І якщо поляки лишаться зі своїми претензіями, але без українців, – то до кого їх пред’являтимуть? Очевидно, до поляків з іншими поглядами. Тобто, польські політики зараз власноруч підкладають бомбу під громадянський мир у власній державі”, – вважає він.
По-друге, ситуацією обов’язково скористається Росія.
“Росія вміло використовує будь-які приводи, а багато з них створює сама. Москва залучає цілі політичні сили або окремих політиків, щоб формувати певні інформаційні потоки. Я не сумніваюся, що ця ситуація вигідна РФ і вона однозначно використовує подібні прояви невдоволення українцями. Це стосується не лише перебування українських біженців у Польщі, а й фінансової підтримки України європейськими країнами, прийому біженців та інших проблем”, – зазначає соціолог Олексій Антипович.
По-третє, поведінка окремих польських політиків у владі красномовно свідчить, що Польща для України зараз не є надійним партнером та тилом. І, коли Варшава пропонує себе як базу для створення зброї, дозволи на яку Київ отримав від США та європейських країн, треба сильно подумати, чи погоджуватись на це.
Тетяна Урбанська
