Відома українська фінансова група ICU маскує свої інтереси через офшори, афілійовані структури та втручається в міжнародні реструктуризації.
Можливо, новому секретарю РНБО Рустаму Умєрову захочеться здобути швидку перемогу. Тоді йому може бути цікава ця інформація.
Зв’язки з російським бізнесом стали готовим рецептом для ефективного запровадження санкцій. Сувора реальність полягає в тому, що під приціл РНБО може потрапити найбільший торговець державними облігаціями в Україні — компанія Investment Capital Ukraine (ICU).
Я писав про приховану причину, з якої могли накласти санкції на Петра Порошенка. Ця причина — неетична поведінка ICU щодо тримачів так званих LPN.
Ще до вторгнення VIP-вкладникам “Альфа-Банку” пропонували особливий інвестиційний продукт — Loan Participation Notes (LPN), випущені голландською компанією EMIS Finance B.V. Це цільові облігації з підвищеною дохідністю: зібрані кошти “Альфа-Банк” повертав в Україну і спрямовував на видачу нових кредитів, а потім ділив прибуток зі своїми VIP-клієнтами. Операція була взаємовигідною, а “Альфа-Клуб” став найпотужнішою системою VIP-банкінгу в Україні. Але з початком повномасштабної війни банк націоналізували, і гроші українських вкладників “підвисли”.
Колишні власники “Альфи” погодилися повернути гроші, але попросили зачекати. Вони запропонували схему реструктуризації LPN, якою вже скористалися впливові українські родини. Більшість випусків LPN вже реструктуровані. Тепер їм залишилося лише дочекатися своїх коштів.
Але залишилося буквально кілька траншів, контроль над якими свого часу скупила група ICU. Тримачі, які перестали вірити в повернення своїх грошей, продали свої LPN групі з великим дисконтом. Тепер ICU володіє цими паперами та заблокувала реструктуризацію. Очевидно, вони розраховують на особливі вигоди. Сумніваюся, що у них щось вийде — категорії ваги дещо різні. Але безперечно, їм вдалося взяти в заручники інших учасників траншу.
Чому тут фігурує Порошенко? Тому що ICU досі асоціюється з Сивочолим. За моєю інформацією, це могла бути справжня мотивація для запровдження санкцій РНБО проти екс-президента. Безперечно, були й інші причини. Але погодьтеся — усе збіглося в часі.
Нещодавно в цій справі з’явився новий епізод. ICU вирішила остаточно взяти під контроль інших тримачів LPN. Поки що в “своїх” траншах, але не виключено, що вони захочуть розширити успіх.
На перший погляд, деталі суто технічні. ICU ініціювала процедуру заміни trustee та paying agent з BNY Mellon на GLAS (Global Loan Agency Services Ltd). BNY Mellon — всесвітньо відома фінансова група з бездоганною репутацією. А ось GLAS спеціалізується на проблемних та спірних активах і часто діє в інтересах замовника, а не ринку. Голосування за призначення GLAS відбудеться наприкінці липня, зараз ICU збирає голоси на підтримку. Враховуючи, що вони вже мають більшість LPN, “вибір” є формальністю. По суті, вони підтримають самі себе. Це означає зрив реструктуризації, і борги за LPN остаточно “підвиснуть”.
Ставки зросли. Якщо раніше ICU шантажувала союзників за траншем, то тепер — візьме їх під повний контроль. Можливо, це відіб’ється на інших тримачах LPN. Заміна trustee виглядає як підготовка до силового захоплення процесу реструктуризації, щоб диктувати умови решті. Якщо заміна BNY Mellon на GLAS відбудеться, питання буде поставлено так: впливові українські родини отримають свої гроші лише за умови, що ICU отримає свої — і на власних умовах.
Можливо, мета групи — викупити інші LPN з дисконтом. Власне, так група робила вже не раз. Їх бізнес-модель — викуп боргів дешево (20–30%), а потім — погашення за 100% від номіналу. Щоб провернути таку операцію, спершу потрібно створити штучну кризу та показати, що гроші взагалі не повернуться. А потім — “вирішити проблему”.
З першого погляду здається, що конфлікт навколо реструктуризації облігацій EMIS Finance B.V. — рутинна суперечка про борги. За словами моїх джерел, LPN колишніх власників “Альфа-Банку” тримають впливові родини України та деякі великі компанії. Ймовірно, шантаж викличе у них різке несприйняття. Агресивні дії ICU цілком можуть обернутися для них бумерангом, навіть у вигляді жорстких санкцій з боку ЄС та України.
В Україні ICU відома як відомий продавець держоблігацій, її справжня діяльність — закулісна. Вона стосується обслуговування коштів двох колишніх президентів (Януковича та Порошенка) та щільної співпраці з російським бізнесом.
Про співпрацю з Порошенком я писав тут.
Давайте трохи торкнемося питання співпраці ICU з російським бізнесом.
Йдеться геть не про невинну купівлю нерухомості в Криму, хоча навіть за це РНБО охоче вводить санкції. Йдеться про співпрацю з одним із трьох найбільших державних банків Росії — ВТБ.
До 2014 року 22,7% ICU належали дружині колишнього першого заступника голови правління ВТБ Юрія Соловйова. Розслідування OCCRP показало, що 22,74% холдингу ICU Holdings Ltd. (BVI) належали компанії Cordova Management Ltd., яку контролювала “Ulyutina G.O.” з Москви. Ініціали й прізвище натякають на Галину Олегівну Улютіну, дружину Юрія Соловйова. Валерію Гонтарєву і самого Соловйова пов’язували дружні стосунки.
Улютіна вийшла зі складу акціонерів ICU у серпні 2014 року. Як відомо, Гонтарєва також вийшла з ICU. Але контакти не були розірвані.
Вже за часів Порошенка ICU через свої структури активно працювала з RCB Bank (Кіпр, колишній ВТБ).
Звичайно, щоб знайти докази, доведеться поритися у фінансовій звітності. Доведеться дослідити підконтрольні структури у Великій Британії та на Кайманах, використання GLAS та proxy-голосів (зокрема, через FPP, про яку піде мова нижче). Напевно, що РНБО буде цікаво вивчити співпрацю ICU з юристами Cleary Gottlieb (які тиснуть на Україну у справі “варрантів Яресько”). Пошуки обіцяють бути плідними.
Наприклад, візьмемо британську структуру FPP Asset Management LLP, яку ICU контролює, або ж їхні дії є щільно синхронізовані. У цій компанії працювали колишні менеджери ICU. У звітності FPP за 2018–2019 роки ICU Holdings Ltd. прямо фігурувала як мажоритарний акціонер (>50%). Згодом ланцюг власності було приховано через розташовану на Кайманах FPP Global Holdings Ltd. Це дозволило ICU вийти з-під процедури disclosure. Проте, за словами учасників фінансового ринку, співвласник ICU Макар Пасенюк неодноразово визнавав: “FPP — це ми”.
Чому важлива FPP? Тому що компанія “засвітилася” у процесі реструктуризації боргів EMIS. Саме через цю структуру ICU утримувала позиції в облігаціях EMIS; голосувала проти реструктуризації. Компанія видавала себе за незалежного тримача, хоча це були старі добрі ICU. Ймовірно, метою було створення видимості, що проти реструктуризації виступає не ICU, а нібито “опозиційна” група тримачів LPN.
Але до цього FPP виступала в іншій ролі. Імовірно, через FPP ICU реалізовувала спільні проекти з ВТБ, включно із SPAC Emerging Markets Horizon Corp. SPAC — це фонд-оболонка, в який усі охочі скидаються коштами, щоб потім інвестувати в перспективні компанії. Emerging Markets Horizon Corp через Nasdaq збирав $250 млн для купівлі активів у Східній Європі (можливо, й в Україні). Ним спільно керували представники VTB Capital і FPP. Зібрати кошти не вдалося, і у 2023 році фонд було ліквідовано. Можливо, черех війну.
У клієнтській структурі FPP також перебував кіпрський фонд Justy Five Fund з активами до €100 млн, за яким стоїть Кирило Зімарін, колишній CEO RCB Bank (ex-Russian Commercial Bank, що належав до групи ВТБ). Зараз Зімарін — власник Finstella, яка формально не має зв’язків із ВТБ. Але цілком можливо, що зв’язок із російським бізнесом усе ж зберігся.
Чому тут ICU? За словами моїх джерел, раніше компанія фінансувалася через RCB Bank на сотні мільйонів доларів, зокрема через фонд на BVI CIS Opportunities Fund. Цей фонд варто перевірити на предмет обслуговування коштів керівництва ВТБ (включаючи Андрія Костіна, Юрія Соловйова, Герберта Мооса та Наталію Соложенцеву). Окреме питання — чи інвестувалися кошти фонду в продукти ICU?
Наприклад, є досить відома лінія співпраці: російську мережу ресторанів Burger King Russia спільно контролювали CIS (через Xomeric Holdings Ltd) та ВТБ. ICU належало 35% акцій мережі, і вони офіційно заявили, що вийшли зі складу співвласників лише після повномасштабного вторгнення. Логічно припустити, що до цього співпраця з ВТБ процвітала, попри анексію Криму і Донбасу.
Проте є один цікавий момент: незважаючи на заяву про вихід, ICU продовжує володіти часткою Burger King Russia. Ось цитата з матеріалу ВВС від 3 жовтня 2023 року: “ICU Group, велика українська інвесткомпанія, володіє 35% часткою. ICU повідомила BBC, що не має контролю над спільним підприємством або його діяльністю в Росії та інших країнах, охоплених франшизною угодою. Компанія зазначила, що перебуває на фінальному етапі виходу з франшизи, а умови з покупцем погоджено. Також вона заявила, що утрималася від управління підприємством, не інвестувала в нього і не отримувала дивідендів з початку війни”. Виходить, заява була, а фактичного виходу — ні.
Це лише легкий дотик до питання про зв’язки ICU з російським бізнесом. Все вказує на те, що зв’язки є не просто з російським, а з провідним державним російським бізнесом.
Якщо об’єктивне розслідування підтвердить ці зв’язки — які можуть бути наслідки?
ICU зареєстрована у Лондоні. Якщо зв’язки з ВТБ підтвердяться, це може бути порушенням кодексу етики учасника фінансового ринку. Британські регулятори жорстко реагують на порушення, адже неетична поведінка підриває довіру до ринку загалом. Співпраця з ВТБ означає, що ICU могла мати справу з активами чи особами, що включені до санкційних списків ЄС.
Що стосується дій ICU щодо реструктуризації LPN, то вони сповідують токсичні моделі часів Порошенка — Гонтаревої: офшори, агресивні дії, імітація узгодженої позиції, обхід розкриття інформації. Якщо з’ясується, що ICU через FPP і GLAS створює інфраструктуру тиску на ринок і його учасників, це може коштувати групі ліцензії.
Така недоброчесна практика також може насторожити європейських регуляторів (а саме до Євросоюзу ICU планує перенести один зі своїх офісів). Інструментарій, який використовує ICU, є прикладом токсичної поведінки, що підриває довіру до ринків. Через афілійовані структури ICU втручається в процеси реструктуризації, маскує бенефіціарів, блокує ринкові рішення та діє всупереч інтересам незалежних тримачів.
В Україні викриття фактів співпраці з РФ — пряма дорога до санкцій. За ними може слідувати втрата ліцензій, націоналізація банку й торговця цінними паперами, репутаційний крах. Я майже впевнений, що зараз ICU мають впливових покровителів у владі України, але кожен з них має межу, за якою просто відступає.
Повторюся: це лише один із можливих сценаріїв. Він може реалізуватися, якщо ICU піде на відкриту війну з впливовими українськими родинами, а ті наважаться нанести зворотній удар.
Я надіслав детальні запитання власникам ICU, щоб прояснити викладені факти. Пройшло два тижні — відповіді досі немає. Якщо вони з’являться — я повідомлю.
за посиланням
