Мережко вважає, що перемовини в Лондоні не зірвалися, а зустріч з європейськими партнерами пійде на користь Україні.
“Лондонська зустріч” раптово переформатувалася з “високого рівня” на зустріч із радниками з питань нацбезпеки та зовнішньої політики країн-учасниць коаліції охочих. Спочатку ж передбачалося, що на цій зустрічі США запропонують визнати незаконну анексію Росією Криму та заморозити лінію фронту в рамках мирної угоди. Президент України Володимир Зеленський за підсумками переговорів у Лондоні нагадав про заяву колишнього держсекретаря США, де Вашингтон обіцяв не визнавати претензії Кремля на окуповані території.
Про те, що означає цей своєрідний “зрив” перемовин у Лондоні, УНІАН поговорив з Олександром Мережком, головою Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Переговори в Лондоні зірвалися. Що це було? Нам намагалися викрутити руки, щоб поїхати на парад до Москви і почати робити бізнес? Чи показати якісь досягнення Трампа до 100 днів, які ось-ось настануть?
Вони не зірвались, якісь перемовини все-таки були. Це було корисно. Зустріч з європейськими партнерами – це плюс. Наскільки я розумію, з Келлогом також була зустріч, і це невеличкий крок вперед.
Я думаю, що одна з можливих оптимістичних версій, – це те, що Трамп починає перемовини як завжди: він спочатку висуває неприйнятні, абсурдні навіть, вимоги, а потім йдуть розважливі, реалістичні перемовини, як у випадку з угодою про корисні копалини.
Можливо, і тут це мало місце. Він висунув такі вимоги, які відповідають ультиматумам Путіна. Але він же досвідчений політик, і розуміє, що визнати анексію Криму – це неможливо. Тобто він сам не буде цього робити, і він дуже обережно з цього приводу висловився.
Трамп не буде відверто вимагати, щоб Україна визнала анексію Криму. Він занадто обережний для цього. Хоча за лаштунками, можливо, нас і можуть штовхати в цьому напрямку.
А що може означати пропозиція про визнання Криму? Так намагалися промацати наші реальні “червоні лінії”, чи це дійсно в США з’їхали з глузду і хочуть зробити такий великий подарунок Путіну?
Думаю, що вони намагалися побачити, де для нас дійсно “червоні лінії”. Це своєрідна розвідка боєм: наскільки ми можемо піти на поступки.
Але вони зрозуміли, що це не працює. Мені здається, Трамп зараз сам не знає, що робити. В його оточенні різні люди, вони пропонують різні варіанти. А як ухвалюються рішення у Сполучених Штатах? Там президенту пропонуються різні варіанти, і він робить вибір.
І перед Трампом зараз декілька, не один варіант дій, і він ще не вирішив остаточно, який сценарій він вибере. Зараз він дивиться на реакцію України, на те, що ми непоступливі, якщо йдеться про наші національні інтереси, і він буде вирішувати, що робити далі. Можливо, візьме паузу. Звісно, він хотів би до того, як 100 днів минає, – якийсь результат. Але він бачить, що це не вдається.
А чи можуть США в односторонньому порядку визнати Крим російським, і які у цього можуть бути правові наслідки? Як це вплине на переговори, які будуть?
Я абсолютно виключаю, що США це зроблять. Вони цього не зроблять, бо розуміють, що це було б величезною помилкою, і це мало б непередбачувані і дуже погані наслідки, в тому числі, для США.
Вони можуть вимагати, щоб ми це зробили, і то – не відкрито. Але відкрито вони самі ніколи не визнають. Визнають лише, якщо ми це зробимо. А ми цього ніколи не зробимо. Тому США теж ніколи не визнають. Знаєте, в політиці все може бути. Особливо, з Трапом. Але я тут чомусь впевнений на 100%.
А яка роль Європи на цих переговорах, кого вона захищає – себе чи нас? Бо поки війна йде у нас, в Європі її не буде в “гарячому” вигляді, правильно?
Європа і себе, і нас захищає. Бо їхня безпека залежить від нашої безпеки. Вони ж не хочуть, щоб кордон з Росією був. Росія буде більш агресивною і вона піде далі, така логіка будь-якої імперії: вона розширюється або занепадає. Тому або експансія, або вона руйнується. Україна – це питання європейської безпеки. Тому європейці нас і підтримують.
Чи є у “мирному плані Трампа”, який нібито злили в ЗМІ, щось таке, що реально робиться в інтересах України? Що ми могли б отримати?
На перший погляд, там нічого такого немає корисного. Окрім того, що припинення вогню – це врятовані життя. Це єдине. Але питання в тому, якою ціною. Якщо це ціною того, що нас знищать пізніше, то це неправильно.
До речі, цікаве питання – Запорізька атомна станція. Звісно, все має президент вирішувати. Але, як на мене, краще, щоб це було під контролем американців, ніж росіян.
Якщо обирати, то хай це будуть американці. Росіяни – ядерні терористи, вони можуть використати ЗАЕС для будь-якої провокації.
А як ця “схема” мала б виглядати? Експлуатація ЗАЕС силами США, а енергія передається Росії та Україні?
Я навіть не уявляю, чи взагалі це технічно можливо. Крім того, це небезпечно для американців: як вони будуть охороняти об’єкт? Вони ж під загрозою будуть знаходитися. І я не впевнений, що Путін погодиться на те, щоб передати станцію під контроль американців. Тому це не дуже реальний варіант.
Що на нас чекає після “зриву” переговорів у Лондоні? Проти нас можуть запровадити якісь санкції? Трамп почне надсилати зброю Росії? Чи закриють дані розвідки знову з виховною метою?
Ні. Санкції – це виключено абсолютно. Ми ж не агресор, ми – жертва. Найгірше – це те, що припинять давати зброю. Але ми можемо її закуповувати за допомогою європейців. Якщо європейці будуть фінансово нас підтримувати, можливо, зможемо разом закуповувати американську зброю. Трамп же налаштований на бізнес. І він розуміє, що це в американських інтересах – продавати зброю.
Це єдине, що може бути, найгірший сценарій – це припинення постачання зброї, яке було раніше.
Яка ймовірність того, що після “провальних” переговорів Трамп тиснутиме на Європу? Яким чином це може відбуватися?
Американцям важко тиснути на Європу. У Трампа немає таких серйозних важелів на Європу. Тарифи? Так Європа буде відповідати. Американці зацікавлені в європейському ринку. І вони не пов’язують питання бізнесу з політикою.
довідка
Олександр Мережко
голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
Олександр Мережко – голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Протягом 2020-2022 років був віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи. У січні 2023 року брав участь у виборах президента ПАРЄ.
Є автором численних статей на тему агресії Росії проти України, досліджує її з точки зору міжнародного права. Обґрунтовує право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного в рамках України.
