Зазначається, що близько третини бюджету Москви формується за рахунок нафти й газу, і якщо ціни на нафту залишаться на нинішньому рівні, доходи у 2025 році можуть бути на 2,5% меншим, ніж очікувалося. Це змусить Кремль або збільшити обсяги запозичень, або скоротити витрати на немілітарні цілі, або почати витрачати залишки резервів.
Зокрема середня ціна на нафту марки Urals — основної експортної категорії Росії — знизилася до найнижчого рівня майже за два роки після оголошення Трампом про тарифи та несподіваного рішення коаліції ОПЕК+ збільшити видобуток.
За даними цінового агентства Argus, станом на четвер Urals торгувалася близько $50 за барель. У той час як бюджет Росії на 2025 рік був спланований із розрахунку $69,70 за барель.
Це зниження цін посилює тиск на російську економіку, яка вже цього року, як очікується, сповільниться після періоду зростання.
FT також підкреслює, що ця ситуація також свідчить про те, як тарифна війна Трампа опосередковано шкодить російській економіці, попри його нещодавні сигнали про бажання налагодити економічні зв’язки з Москвою в межах переговорів щодо завершення війни в Україні.
За словами головної економістки московської компанії T-Investments Софії Донець, якщо ціни на нафту залишаться на нинішньому рівні, Росія може втратити близько трильйона рублів цього року, що еквівалентно 2,5% від очікуваних доходів бюджету. Це також може призвести до зниження темпів зростання ВВП на 0,5 процентного пункту.
Втім, як зауважує експерт з Росії з Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніс Клюге, на надходження до бюджету зниження цін на нафту вплине лише через кілька місяців.
За даними FT, економіка Росії вже працює на повну потужність, а зростання, зумовлене переважно урядовими витратами на війну, сповільнюється. Офіційні прогнози на 2025 рік вказують на зростання в межах 1−2,5%, порівняно з приблизно 4% за попередні два роки.
Це ускладнює можливість заміщення падіння нафтових доходів доходами з інших джерел.
За словами керівника досліджень у Київській школі економіки Бенджаміна Хільгенстока, з 2020 року ліквідна частина Фонду національного добробуту Росії скоротилася на дві третини і якщо її використовуватимуть для покриття дефіциту бюджету, вона може вичерпатися вже до кінця року.
«Чи зможе режим щось вдіяти, крім болісних скорочень витрат, не пов’язаних з війною, — це вже інше питання», — зазначив Хільгенсток.
Крім того, близько $340 млрд резервів Центробанку залишаються замороженими через західні санкції, що суттєво обмежує простір для маневру.
У міру вичерпання Фонду національного добробуту Москва, ймовірно, буде змушена скорочувати витрати, що означатиме відхід від політики збільшення фінансування війни. За оцінками економістів, найбільше урізання, скоріш за все, припаде на цивільні сфери бюджету, передусім на соціальні програми.
Головний економіст Renaissance Capital Олег Кузьмін також зазначив, що, якщо ціни на нафту стабілізуються на дуже низькому рівні, Росії, ймовірно, доведеться підвищити податки на експортні компанії, щоб компенсувати частину втрат доходів.
«Після коригування податків і збільшення запозичень Росія, можливо, змушена буде розглянути скорочення витрат — що також є варіантом, але не планом А чи В», — додав він.
Зазначається, що Москва також може спробувати запозичити на міжнародних ринках, адже її рівень держборгу наразі становить менш як 30% ВВП — це низький показник за міжнародними мірками. Проте для багатьох іноземних інвесторів російські облігації залишаються токсичними.
Крім того, за словами Хільгенстока, всередині РФ банки орієнтовані на кредитування приватного сектору та мало зацікавлені у фінансуванні дефіциту. Він прогнозує серйозний тиск на російську економіку, однак не очікує її стрімкого краху.
«Це все неприємно для бюджету, але не катастрофічно», — підсумував він.
