Про це йдеться в опублікованому меморандумі про економічну та фінансову політику щодо 5-го перегляду програми EFF із МВФ. «На цьому етапі ми, як і раніше, сильно схильні до потенційних потрясінь, а наш простір для маневру в рамках поточного пакета ресурсів жорстко обмежений. Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у витратах підвищенням податків», — наголошується в документі.
На додачу до оптимізації податкових пільг, уряд обіцяє посилити мобілізацію доходів шляхом розроблення комплексного пакету заходів на повоєнний період із реформування оподаткування викидів CO2, аналізу та оцінки оподаткування видобувних галузей і визначення принципів оподаткування віртуальних активів, що відповідають правилам ЄС. «Роботу в кількох із цих галузей уже розпочато і буде підтримано технічною допомогою від МВФ та інших партнерів із розвитку», — зазначено в меморандумі.
Згідно з ним, зокрема, триває робота з розроблення законодавства про оподаткування медичної марихуани.
«У майбутньому, коли дозволять умови, ми розглянемо реформи, які зроблять податкову систему більш справедливою (наприклад, за рахунок більш прогресивного податку на доходи фізичних осіб). Також, згідно з Національною стратегією доходів, ми плануємо провести комплексну реформу системи спрощеного оподаткування з метою обмеження можливостей для зловживань», — йдеться в документі.
Уряд уточнює, що реформа «спрощенки» буде спрямована на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу законно ухилятися від сплати податків або приховувати від оподаткування обсяги реалізації товарів і послуг, зокрема незаконно імпортованих або вироблених, а також буде спрямована на те, щоб зробити економічно недоцільним використання «спрощенки» для виплати зарплати.
Водночас воно нагадує, що такі реформи «спрощенки» потребують адміністративних реформ, зокрема для забезпечення конфіденційності податкових даних у системах Держподатслужби та надання податковим органам доступу до даних про обсяги коштів на рахунках платників податків у банках.
Як зазначено в меморандумі, триває робота над законопроєктом для запровадження вимог до звітності для операторів цифрових платформ і міжнародного обміну даними, що дасть змогу Держподатслужбі отримувати дані від операторів цифрових платформ і міжнародних органів про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва або використовують «спрощенку». Цей законопроєкт буде внесено до парламенту до кінця квітня 2025 року, і це новий структурний маяк програми.
Своєю чергою експерти МВФ у документах до оновленої за результатами 5-го перегляду програми EFF вважають вірогідним нове підвищення податків з огляду на те, що обрізаний, порівняно з початковим проєктом, ухвалений «ресурсний» закон залишив у бюджеті 2025 року значно менше місця для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, які будуть до кінця 2024 року.
«Отже, якщо виникнуть непередбачувані потреби у видатках та/або доходи почнуть відставати, влада зобов’язалася запровадити додаткові податкові заходи, що дадуть змогу зберегти дефіцит керованим і компенсувати вплив будь-якого шоку на борг», — вказав Фонд, так само вважаючи підвищення основної ставки ПДВ найдоцільнішим, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, що може охопити неформальний сектор, та повністю йде в загальний фонд державного бюджету.
На думку МВФ, реформи зі стимулювання мобілізації внутрішніх доходів у рамках Нацстратегії доходів є першочерговим завданням.
«Влада підтвердила свою прихильність оптимізації так званої спрощеної податкової системи, яка наразі надає широкі можливості для ухилення від сплати податків, у середньостроковій перспективі», — зазначає Фонд.
Паралельно необхідно буде активізувати зусилля по боротьбі з ухиленням від сплати податків і підвищенням цілісності Держподатслужби та Держмитслужби, це необхідно не тільки для мобілізації більшої кількості ресурсів, а й для підвищення справедливості, ефективності та суспільної підтримки податкової системи, додав МВФ.
У документах вказується, що Україна взяла зобов’язання досягти цільового показника первинного профіциту в розмірі від 0,5% до 1,5% ВВП на середньострокову перспективу після війни, що відповідає відновленню фіскальної та боргової стійкості.
«Таким чином, доходи, особливо податки, повинні будуть залишатися на підвищеному рівні в післявоєнний період. Крім того, будь-які запозичення повинні будуть здійснюватися на досить пільгових умовах, а доступ на міжнародний ринок має бути відновлений пізніше й обачно», — зазначає МВФ.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет України на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати — 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Наприкінці травня 2024 року Данило Гетманцев заявив, що держава планує підвищити окремі податки для наповнення бюджету. За його словами, для фінансування армії 2024 року не вистачає щонайменше 300 млрд грн.
18 липня 2024 року народний депутат України Ярослав Железняк повідомив про те, що уряд має розглянути законопроєкт про підвищення податків на суму 140 млрд грн.
18 липня 2024 року уряд схвалив Закон про зміни до Бюджету-2024 із підвищенням видатків на 500 млрд і податковими змінами на 140 млрд грн. Було зареєстровано урядові законопроєкти про внесення правок до держбюджету-2024 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони (№ 11417) та правок до Податкового кодексу й інших законів щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№ 11416). Останній передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цьогоріч і на 341,9 млрд грн — наступного року.
Серед основних ініціатив уряду — підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів близько 45,5 млрд грн) і сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також введення військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).
Запропоновано було також підвищити або запровадити там, де його зараз немає, військовий збір 5% на мобільний зв’язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об’єкта на рік) (1,2 млрд грн), 15% – на купівлю легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% – на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).
Серед інших нововведень — щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємств роздрібними продавцями пального в розмірі 0,5 млн грн з розрахунку на 1 куб. м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр напоїв із додаванням цукру або інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порогу безмитних посилок з-за кордону з EUR150 до EUR45 (3,3 млрд грн).
Також повідомлялося, що після підвищення податків військовий збір на окремі операції може сягнути 30%.
Двоє із семи членів створеної президентом Зеленським Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану виступили проти пропозиції Кабміну підвищити податки.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук не відкидав, що урядову ініціативу щодо підвищення військового збору не ухвалять, проте буде піднято ПДВ.
