Президент України Володимир Зеленський (Фото:t.me/V_Zelenskiy_official)
Таку заяву зробила народний депутат України, член фракції Європейська солідарність, ексголова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, повідомляє Інтерфакс-Україна.
«З огляду на те, що на сьогодні проєкт закону 11416-д на підписі у президента, з огляду на те, що сьогодні в залі Верховної Ради він чітко висловлювався, що розуміє стан суспільства, він кілька разів говорив про єдність, про повагу один до одного, про те, що ми один одному не вороги, ми повинні спільно діяти. Він повинен зараз зрозуміти, що антиконституційний проєкт закону він не може підписувати», — сказала Южаніна.
На її думку, потрібно терміново створити робочу групу, яка запропонує нові джерела поповнення держбюджету без підвищення податків для громадян.
«Ми повинні вимагати від нього термінового скликання робочої групи, яка за кілька днів напрацює за рахунок інших джерел наповнення бюджету. І ми зможемо профінансувати наші Збройні сили в тій сумі, яка була від початку запланована, і дати додаткові надходження до бюджету за рахунок інших джерел», — наголосила парламентарій.
Вона також зазначила, що інвестори, які вже працюють в Україні, і ті, хто може прийти в майбутньому, не сприймають такі законодавчі зміни. «Підняття податків, якщо говорити для бізнесу, то це тільки для тих, хто працює „вбілу“ і платить податки. Якщо говорити про людей, це нерівномірне навантаження на їхні доходи. Єдина ставка для середньої зарплати вчителя або лікаря в 12 тис. і середньої зарплати держслужбовця в 100 тис. — це різне податкове навантаження і різне відчуття для сімейного бюджету», — пояснила Южаніна.
Раніше повідомлялося, що наприкінці травня 2024 року голова комітету Ради з питання фінансів Данило Гетманцев заявив, що держава планує підвищити окремі податки для наповнення бюджету. За його словами, для фінансування армії 2024 року не вистачає щонайменше 300 млрд грн.
18 липня Кабмін схвалив закон про зміни до бюджету-2024 із підвищенням видатків на 500 млрд і податковими змінами на 140 млрд грн.
22 липня в Мінфіні заявили, що після підвищення податків військовий збір на окремі операції може сягнути 30%.
29 липня спікер Ради Руслан Стефанчук заявив, що підвищення податків в Україні в тому чи іншому вигляді відбудеться, і натякнув, що законопроєкт про підвищення ПДВ буде простіше ухвалити.
Перший заступник голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, яких змін зазнав законопроєкт про підвищення податків після перегляду в Кабміні.
До законопроєкту Кабінету міністрів про підвищення податків було внесено низку змін, унаслідок чого раніше заплановані надходження до бюджету буде зменшено вчетверо.
3 вересня 2024 року Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт № 11416-д про збільшення податків на 30 млрд у першому читанні.
Водночас Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 11417 про збільшення державного бюджету на 2024 рік на 500 млрд грн. «Законопроєкт ухвалено тільки в першому читанні, тому він залишається в тому вигляді, в якому було подано урядом. У ньому передбачено 125 млрд грн додаткових надходжень від податків, але до другого читання його будуть змінювати згідно з тими рекомендаціями, які дав комітет», — повідомив народний депутат України від фракції Голос Ярослав Железняк. Примітно, що строки подання поправок до законопроєкту скоротили вдвічі.
17 вересня з другої спроби Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про збільшення податків № 11416д.
Як повідомив народний депутат України Ярослав Железняк, це «історично велике збільшення податків на 58 млрд грн цього року і 137 млрд наступного».
При цьому Нацбанк виступає проти ініціативи підвищення податку на прибуток для банків другий рік поспіль до 50%. «НБУ підтримує підвищення податку на прибуток фінансових компаній до 25% (як для банків) для запобігання ухиленню від сплати податків у фінансовому секторі», — зазначили в НБУ. За словами першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, запровадження податку на прибуток банків до 50% може призвести до проблем із капіталом у двох державних банків, що потребуватиме мільярдних видатків із бюджету на їхню докапіталізацію.
