Збільшення частки переробної промисловості, розвиток оборонного комплексу та підтримка відновлення країни — ось ключові напрямки, які визначатимуть економічний ландшафт України у 2025 році. Про це розповіли NV експерти з практичним досвідом.
Бізнесмен Ігор Тинний, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, голова Української асоціації приватного та венчурного капіталу Андрій Колодюк спрогнозували, які ринки стануть найцікавішими для інвесторів. А членкиня правління ПроКредит Банк Анна Савеня, відповідальна за розвиток напрямку бізнес-клієнтів, пояснила, які фінансові інструменти допоможуть підприємцям розширити бізнес.
В яких бізнесів є шанс на державну підтримку
Україна рухається у бік економічної стійкості, і одним із ключових завдань залишається розвиток переробної промисловості. Народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський каже, що цей напрям — стратегічний.
«До повномасштабного вторгнення частка переробної промисловості у ВВП складала 10%, хоча у країнах OECD (Міжнародна економічна організація розвинених країн — Ред.) нормою вважається показник у 20%. — Каже Кисилевський. — Низька частка переробної промисловості у ВВП корелюється з бідністю. Тож держава через різні інструменти економічної і промислової політики буде сприяти нарощенню обсягів переробної промисловості
Аграрний сектор залишається основою української економіки, проте важливі зміни у підходах до експорту, пояснює Кисилевський. «Досвід роботи в роки повномасштабного вторгнення продемонстрував, що наші друзі і вороги з однаковим завзяттям блокують логістику сировинних товарів. Рух до ЄС буде цю проблему тільки поглиблювати», — каже він. Та підкреслює, що інвестиції в переробку агросировини, зокрема і в глибоку, — хороший спосіб адаптуватися до існуючих і майбутніх торгових викликів. Вдалою інвестицією буде також тваринництво, в першу чергу мова йде про молочні ферми.
Привабливий — оборонно-промисловий комплекс (ОПК), включаючи «данську модель» фінансування закупівель (пряме зовнішнє фінансування замовлень українського ВПК для Сил оборони — Ред.). Наприклад, в Україні нараховується вже понад тисяча виробників дронів, і їхня кількість постійно збільшується. Майже 40% озброєння від загальних потреб ЗСУ виробляється в Україні, а всі нові розробки викликають неабиякий інтерес у різних країн. Поки експортувати продукцію defense tech заборонено, проте зняття обмежень надасть новий поштовх для розвитку цієї галузі.
Розвинутий ОПК неможливий без масштабного машинобудування, нагадує Дмитро Кисилевський. Держава, за його словами, сприятиме зростанню попиту на українську продукцію в інших секторах: сільгосптехніці, громадському і комунальному транспорті, спецтехніці, енергообладнанні. Важливу роль відіграє і залучення іноземних компаній, які відкривають для себе Україну як виробничий центр. «Ті самі виробничі операції в Україні коштують у рази дешевше, а українські інженери і конструктори пропонують якісні рішення», — зазначає Кисилевський.
Ніші для приватних інвестицій
Підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний розповів NV Бізнес, що малий та середній бізнес динамічно реагує на попит та намагається його задовольнити. У 2025 році підприємцям, які вирішили запускати нові проєкти, він рекомендує звернути увагу на імпортозаміщення продуктів харчування, експорт українських продуктів, розподілену генерацію та заміщення природного газу, а також на автоматизацію старих виробництв у звʼязку з дефіцитом робочої сили. Варто боротися і за оборонні замовлення. «Звісно, чим більше відкриють доступ бізнесу до постачання для ЗСУ — тим краще», — відмітив бізнесмен.
Післявоєнна відбудова потребує значних ресурсів, що вже зараз стимулює інвестувати у виробництво будівельних матеріалів. «Французький Saint-Gobain збудував завод будівельних сумішей в Прикарпатті, німецький Knauf — завод з виробництва гіпсокартону, австрійський Kronospan запустив нову лінію з виробництва дерев’яних плит. Будівельні і оздоблювальні матеріали, меблі та інші товари для відновлення будуть мати попит. Скористатися цим встигнуть ті, хто вчасно проінвестує», — зазначає Кисилевський.
Голова Української асоціації венчурного та приватного капіталу Андрій Колодюк перспективними назвав технології подвійного призначення та медицину. Експерт стверджує, що зараз хороший час для інвестицій через доступ до чималого капіталу. Наприклад, інвестиційна програма Європейської комісії в Україну на суму 9,3 мільярда євро відкрита для фінансування приватного сектора до 2027 року. «Щойно було розпочато нову програму фінансування на суму 1,6 мільярда євро, яка пропонує кредитну та грантову підтримку через міжнародні установи тільки для МСБ. Наразі вже 27 фондів збирають 4 мільярди в нові фонди для інвестицій в МСБ», — сказав він.
Фінансові інструменти для підприємців
Більш ніж 40% кредитного портфеля бізнес-клієнтів ПроКредит Банку припадає на агробізнес, ще значну частку — понад 30% — займає виробництво, розповідає Анна Савеня, членкиня Правління ПроКредит Банку. Та додає, що банк фінансує бізнеси, які вкладають кошти в енергоефективне обладнання, відновлювальні джерела енергії та інші ініціативи для збереження довкілля. «Тепер 17,5% портфеля складають „зелені“ кредити, спрямовані на сталий розвиток бізнесу та енергетичну незалежність», — пояснює Анна Савеня. Наприклад, зараз позику можна отримати під 3,8% річних в євро. Гроші під таку програму передусім можуть отримати експортери, однак можливі винятки для фінансово стабільних компаній.
Експертка каже, що ПроКредит Банк вже понад 20 років працює в Україні як спеціалізований банк для МСБ і добре розуміє важливість цього сектору для економіки країни. Частка бізнес-клієнтів складає 98% у портфелі фінустанови. «Ми не встановлюємо жорстких стандартних вимог до клієнта для отримання бізнес-кредиту: у нашому портфелі можуть бути як невелика пекарня, так і великий сироробний завод, — каже Анна Савеня. — Головне для нас — прозорість бізнесу, офіційна діяльність та чесна фінансова звітність. Якщо компанія працює легально та відкрито, ми готові розглянути можливість фінансування та запропонувати оптимальні умови для її розвитку».
