Ми, як банк, регулярно переглядаємо ризики, які притаманні банківській діяльності. Регулярно переоцінюємо ці ризики, визначаємо ключові для нас, і для цих ключових ризиків ми проводимо стрес-тестування. Це ми робимо для того, щоб визначити, як ці ключові ризики можуть змінити нашу діяльність, як вони можуть вплинути на нашу стійкість, стабільність, здатність генерувати дохід.
Які ключові ризики ми бачимо у наступному році?
Ми всі зараз працюємо в умовах ризику фізичної втрати активів, пошкодження банківської інфраструктури через обстріли. У випадку банку, ми говоримо і про ризик втрати активів наших клієнтів, які є заставою за виданими кредитами. І потрібно розуміти, що безпекові ризики пов’язані не лише з активами, але і з нашими людьми, зі співробітниками.
Ми продовжуємо обслуговувати наших клієнтів у понад тисячу відділень, які знаходяться по всій території України, і, звичайно, частина з них знаходиться близько до гарячих точок. Пов’язаний з цим ризик — це ризик безперервності діяльності. Починаючи з 2022 року банківська система, і ми, відповідно, слідуючи настановам Національного Банку, багато інвестували у забезпечення безперервності діяльності – в рекордні терміни перевели наші дата-центри у хмару. Також ми забезпечили більшу частину наших відділень енергонезалежними джерелами та засобами зв’язку. Так само абсолютно енергонезалежні наші головні та регіональні офіси. Здається, що питання вирішено, але минуле літо показало, що, на жаль, руйнування енергетичної інфраструктури продовжується. І ми розуміємо, що інвестиції ще будуть потрібні для того, щоб забезпечити безперервність діяльності. Важливо пам’ятати, що безперервність діяльності – це не лише доступ наших клієнтів фізично до відділень і доступність наших діджитальних каналів, це також забезпечення нашим співробітникам нормальних умов праці.
Наступний важливий блок, важливість якого збільшилася з початком війни, це кіберризики та ризики збереження даних. Банки володіють масштабними обсягами даних. З одного боку, це, звичайно, дає великі переваги, тому що дані дають банкам можливість краще розуміти свого клієнта, формувати персоналізовані пропозиції, оптимізувати свої бізнес-процеси. Але, це й накладає велику відповідальність за доступність, цілісність, безпеку цих даних. Цей ризик залишається і теж вимагатиме від банків значних інвестицій для того, щоб мінімізувати або його попередити.
Залишаються і макроекономічні ризики. З високою ймовірністю витрати державного бюджету на 2025 рік будуть забезпечені міжнародною допомогою. Проте, ми бачимо, що інфляція на сьогодні перевищила очікування Національного Банку і, відповідно, НБУ вимушений був на своєму позачерговому засіданні переглянути облікову ставку на піввідсотка. Очікується подальше зростання інфляції та, відповідно, зростання облікової ставки. Хоча Національний банк комунікує про те, що причини, які зараз стали драйверами підвищення інфляції, є тимчасовими, і протягом другої половини 2025 року інфляція має розвернутися. І як тільки перші ознаки такого розвороту будуть очевидні для Національного Банку, він повернеться до політики зниження облікової ставки.
Теж хочу підкреслити ризик, пов’язаний з нестачею робочої сили. Ми відчуваємо брак пропозиції на ринку робочої сили і це буде сприяти підвищенню витрат на утримання персоналу. Залишається ризик подальшого відтоку персоналу через воєнні дії. Що буде після того, як військові дії припиняться? Чи повернуться наші мігранти? Як скоро вони повернуться? Чи дозволять чоловікам виїжджати? Чи будуть вони виїжджати для возз’єднання сімей? Дуже великі питання.
Якщо говорити про банківську систему, то я б ще зазначила регуляторні ризики. Це пов’язано з тим, що нарешті у 2025 році після початку війни вперше Національний Банк відновлює повноцінне стрес-тестування банківської системи. Можливо, його результати будуть несподіваними для деяких банків, і ці банки вимагатимуть докапіталізації.
І останнє – податки. Банківська система другий рік поспіль сплачує корпоративний податок у розмірі 50%. Причому це рішення приймалося заднім числом. Кожного разу було заявлено, що це разова акція, але розуміючи потреби фінансування бюджету, як буде ситуація розвиватися надалі, поки незрозуміло.
Така ситуація на сьогодні. Але ми розуміємо, що світ швидко рухається, змінюється щоденно, тому тримаємо очі відкритими, радари налаштованими. І ще раз підкреслюю, що адаптивність і проактивне управління ризиками — це вже необхідність сьогодення.
Матеріал підготовлений на основі дискусії під час заходу NV «Україна і світ попереду. 2025».
