Після понад тисячу днів війни економіка України демонструє дива витривалості. Війна на виснаження зі значно більшою країною-агресором триває, і Україна акумулює усі сили, щоб дати відсіч ворогу.
Свіжа стаття в The Economist «Україна перемагає в економічній війні з Росією» попри такий оптимістичний заголовок вказує, що все залежатиме від здатності України подолати різку нестачу електроенергії, людей та грошей. Так, Національний Банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та на 4,3% у 2025 р.
Однак, аналіз ГМК Центру вказує, що темпи зростання економіки уповільнюються. Український ВВП у ІІ кварталі 2024 року збільшився порівняно з попереднім лише на 0,2%, тоді як у І кварталі було істотніше зростання — на 1,2% порівняно з IV кварталом 2023-го. Аналітики нагадують, що ВВП України у 2023 році зріс на 5,3% р./р. після спаду на 28,8% р./р. у 2022-му. Це свідчить про вичерпання ефекту відновлення після обвалу 2022 року та нівелювання низької бази порівняння. Країна виснажується.
Важкі часи для ГМК
Гроші, необхідні для захисту країни, наша держава отримує з податків. Значну частину податків дає великий бізнес. Наприклад, за перше півріччя 2024 року частка надходжень від великого бізнесу становила понад 40% від збору до загального фонду держбюджету. Але останнім часом одна з ключових галузей великого українського бізнесу — ГМК — знаходиться на межі виживання. Це можна побачити на прикладі «АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільшого гірничо-металургійного підприємства України та найбільшого об’єкта міжнародних інвестицій в країні.
Вже третій рік поспіль наш комбінат, який до війни експортував 80% своєї продукції морем, є збитковим. Причина одна — війна. У 2022 році ми відбудовували з нуля зруйновані логістичні шляхи, у 2023 втратили й відновили водопостачання через руйнацію Каховської ГЕС, цього року долали наслідки блекаутів, оговтувалися від шаленої вартості електроенергії та працювали на 30−50% від довоєнної потужності. В 2022 р. наш збиток був $1,2 млрд, в 2023 — $320 млн. Цього року ми планували вийти на беззбитковість.
Але через зростання тарифів природних монополій ми будемо збитковими третій рік поспіль. Найбільша складова в структурі збитків — близько 70% – це вартість електроенергії, яка майже вдвічі дорожча ніж в країнах Європи. Через це та низькі ціни на світових ринках на сталь в листопаді цього року ми скоротили обсяги виробництва з 50% до 30%. Ми оптимізували усе, що могли. При цьому утримували весь персонал та не здійснили жодних скорочень. І третій рік поспіль завод виживає завдяки допомозі материнської компанії ArcelorMittal.
Металургія та гірничодобувна промисловість — це остання ланка економічного ланцюга в країні, яка поглинає всі зростання цін та неефективність природних монополій, спричинені війною. Останнім часом природні монополії, такі як постачальники електроенергії, води, газу, перекладають усі свої втрати на бізнес шляхом збільшення цін на продукцію та послуги. Тепер ми отримуємо підвищення усіх цін в монополістичній ситуації, коли тарифи не обговорюються. Це відбувається буквально з усіх боків.
Ми, металурги, не можемо відповідно перекласти ці витрати на кінцевого споживача нашої продукції, оскільки продаємо товар, ціна на який регулюється світовим ринком. Якщо наша продукція буде дорожчою, ніж, наприклад, у турецького виробника, то споживач зробить вибір не на нашу користь. Ми зазнаємо шалених збитків. Але це не може тривати вічно.
Роль тарифів у виснаженні галузі
Ми просто не встигаємо оговтуватися від чергових тарифних «сюрпризів». Минулого тижня тариф Укренерго на передачу електроенергії підвищено майже на 30%. Нагадаю, що ціна електроенергії в Україні з 2022 по 2024 рік підвищилася приблизно у 2 рази. Послуги з розподілу електроенергії зросли з 2022 року порівняно до 2024 року — майже вдвічі, а послуги з передачі електроенергії зросли з 2022 року на +53%. На розгляді в НКРЕКП також пропозиція зростання тарифу на послуги транспортування природного газу.
На черзі можливе значне підвищення тарифів на перевезення вантажів Укрзалізниці – ще однієї природної монополії. Це ще більше погіршить важку фінансову ситуацію «АрселорМіттал Кривий Ріг» та галузі загалом.
Ситуація, коли собівартість нашої продукції перевищує ціну на ринку, не може тривати довго. Природні монополії в Україні сьогодні можуть перекладати збільшення своїх витрат на наступну ланку економічного ланцюга. Ми такої змоги не маємо. Тому ми вже вимушені були вдвічі зменшити обсяги виробництва з листопада 2024 року. Якщо така негативна динаміка триватиме, підприємство надалі скорочуватиме обсяги виробництва та кількість персоналу. Тривала втрата конкурентоспроможності може призвести до повної зупинки виробництва найбільшого гірничо-металургійного комбінату України, де працюють майже 20 тис. людей.
