Карпатські мольфари, болгарські ворожки та київські відьми ведуть власні youtube-канали та надають прогнози таблоїдним медіа. Вони регулярно озвучують строки завершення війни, описують майбутні події на фронті, прогнозують обстріли та навіть називають дати смерті російського диктатора Володимира Путіна. Абсолютна більшість пророцтв не справджуються, але це, схоже, не впливає на популярність і заробітки людей, які здатні «бачити майбутнє». За роки повномасштабної війни їхні доходи від youtube-каналів та приватних консультацій зросли в кілька разів. І, схоже, продавці пророцтв і забобон будуть і надалі непогано заробляти на бажанні українців опертись хоч на якусь конкретику в часи тотальної невизначеності і зростаючої недовіри до офіційних джерел інформації.
Парламент поставив крапку в суперечках чиновників та бізнесу, які стосуються зростання податків. Серед них — збільшення військового збору з 1,5% до 5% та двократне зростання податку на прибуток для банків — до 50%. Передбачений військовий збір для ФОПів — платників єдиного податку І, II та IV груп, розмір якого складе 10% з однієї мінімальної зарплати на місяць. Для платників єдиного податку III групи вводиться військовий збір у розмірі 1% від доходу. Вводиться фіксований авансовий платіж для АЗС. До другого читання 10 жовтня депутати подали 1300 правок, проте більшість з них не була врахована.
А ще — як роботодавці адаптуються до нових умов на ринку персоналу і кому це вдається найкраще, чому одразу декільком українським мережам вдається успішно продавати свої франшизи на ринку США та скільки щороку втрачає Україна через книжкове піратство.
Коли закінчиться війна? Скільки заробляють мольфари, екстрасенси та гадалки і чому до них шикуються черги
У важкі часи в багатьох суспільствах поширюється магічне мислення. Українці не виключення, вони не тільки готові слухати сумнівні прогнози, а й платити сотні доларів за індивідуальні консультації астрологам, мольфарам гадалкам і екстрасенсам
«Почуваєшся бовдуром». Які податки можна підвищувати, а які ні — пояснюють Галина Герега, Віталій Седлер, Іван Світек та Вадим Шекман
Верховна Рада вцілому підтримала урядовий законопроєкт про суттєве зростання податків. Що про це думає бізнес та чому краще було б підвищити ПДВ — чотири точки зору.
Щорічні втрати — 20% від обсягу ринку. Що робити з книжковим піратством?
Через контрафактну продукцію держава щорічно втрачає близько $30 млн. В масштабах макроекономіки — це невеликі гроші. В масштабах ринку — чималі.
Роботодавець має думати швидко і гнучко. Як мотивувати співробітників працювати в Україні — інтерв’ю з партнеркою Odgers Berndtson Ukraine
Що довше триває повномасштабне вторгнення росіян, то гострішою для вітчизняного бізнесу стає проблема браку кадрів. І вона не зникне навіть після останнього пострілу війни. Як на цей виклик уже відповідає і відповідатиме надалі український корпоративний сектор.
Політ над гніздом фастфуду. Як львівські круасани та луцькі напівфабрикати підкорюють батьківщину McDonald’s та KFC
NV проаналізував, чому одразу декільком українським мережам вдається успішно продавати свої франшизи на ринку США.
«Канібалізація чужих абонентських баз». Малі інтернет-провайдери масово припиняють роботу — що відбувається
Невеликі компанії-провайдери більше не можуть працювати на спрощеній системі оподаткування. Експерти переконані, що наслідком податкових новацій стане зовсім не підвищення доходів до бюджету.
Є над чим працювати: Внутрішні інвестиції в Україні вражають, але є проблема з обсягами кредитів
У 2023 році обсяг внутрішніх інвестицій у підприємства України склав понад 390 млрд грн. 72% від цих коштів проінвестували самі підприємці, 15% становили гроші державного або місцевих бюджетів, банківські кредити в цьому обсязі становили лише 3%.
Виробляти для України дешевше в Кракові, ніж у Львові. Чому так?
Ми впевнені, що держава нам допоможе залишатися одним із найбільших платників податків в Україні. Але не впевнені, що вона нам допоможе залишатися надійним роботодавцем в країні.
