В листопаді в Києві відбувся 10-й ювілейний Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), який об’єднав провідні українські та міжнародні компанії, урядовців, фінансові інституції, інвестиційні фонди, експертів та дипломатів. Учасники обговорювали виклики третього року війни та можливості для економічного оновлення країни.
1. Членство в ЄС — можливість, а не панацея
Вступ до ЄС відкриє для України нові можливості, але не вирішить усіх проблем. Головна перевага членства — впровадження верховенства права, яке створить прозорі умови для бізнесу.
Українські компанії готові конкурувати в Європі, але потребують рівних умов, адже зараз змушені брати кредити, тоді як європейські мають доступ до грантів. Агровиробникам не варто розраховувати на значну підтримку в рамках Спільної аграрної політики ЄС — оптимальним рішенням буде підтримка частки продукції, що йде на експорт в ЄС (до 30%).
Україна здатна посилити ЄС, забезпечуючи продовольчу безпеку, експортуючи інновації та критично важливі матеріали, такі як графіт, літій і титан, необхідні для високотехнологічного виробництва та оборони. Це допоможе зменшити залежність ЄС від Китаю.
2. Бізнес вимагає від влади більш прозорої та ефективної співпраці
На третьому році війни взаємини між владою та бізнесом залишаються напруженими. Справа Мазепи стала сигналом для бізнесу об’єднатися проти свавілля правоохоронців. Влада заявляє про готовність до діалогу та реформ у фіскальному й правоохоронному секторах, але бізнес сприймає це з недовірою, вимагаючи негайних дій.
Підприємці розуміють необхідність підвищення податків під час війни, але очікують від держави якісних сервісів замість бюрократичного тиску. Ініціатива «Клуб білого бізнесу», яка пропонує преференції компаніям, що дотримуються податкового законодавства, викликає побоювання щодо нерівних умов. Також бізнес наполягає на впровадженні європейського принципу «спочатку консультування, потім санкції».
3. Defence tech майбутній драйвер економічного зростання?
Українська оборонна промисловість на третьому році війни демонструє значний розвиток: понад 800 виробників озброєння, з яких лише 12% — державні. Активно розвиваються БПЛА, наземні роботизовані системи та засоби РЕБ.
Однак виробничі потужності, оцінені в 1,3 трлн грн, залишаються недозавантаженими через обмежене державне фінансування. Приватні компанії закликають до довгострокових контрактів, міжнародного партнерства та контрольованого експорту, що забезпечить зростання галузі та зміцнення економіки України.
4. Макрофінансова стабільність як основа стійкості
Влада обіцяє забезпечити макрофінансову стабільність, яка є основою стійкості країни, сприятливих умов для бізнесу та життя громадян. Ініціатива G7 ERA з виділення $50 млрд із заморожених активів рф покриє дефіцит бюджету 2025 року, частина коштів залишиться в резерві на майбутнє.
Це, разом із зовнішнім фінансуванням, дозволить уникнути емісійного фінансування бюджету, зберігаючи стабільність курсу валют та інфляції.
5. Прагматично-реалістичний настрій бізнесу
Український бізнес приймає виклики війни, усвідомлюючи відповідальність за працівників, сплату податків і підтримку ЗСУ. Попри відсутність страхування воєнних ризиків, багато компаній інвестують у розвиток на сотні мільйонів доларів, на відміну від обережних іноземних інвесторів.
6. Майбутнє українсько-американського партнерства після виборів у США
Українська влада зберігає обережний оптимізм щодо підтримки США після перемоги Дональда Трампа, який під час кампанії обіцяв швидко завершити війну, викликаючи побоювання щодо ігнорування інтересів України. Уряд акцентує на міцних зв’язках з Конгресом і конструктивному діалозі між Зеленським та новообраним президентом США.
На форумі звучали й стриманіші оцінки. Експерти підкреслювали важливість створення стратегічного «плану незалежності від політичних змін у США» для забезпечення стабільної підтримки партнерів, навіть за умов ізоляціоністського курсу США.
7. Нові виклики для бізнесу: дефіцит кадрів
У перші роки вторгнення бізнес зосереджувався на релокації та логістиці, тепер головна проблема — дефіцит кадрів. Україні бракує 4,5 млн працівників у всіх галузях, і ситуація погіршується через війну.
Серед 8 млн економічно неактивних осіб багато хто не працює через інвалідність, ветеранський статус чи складнощі з поєднанням роботи й сім’ї. Співпраця уряду, бізнесу та громадських організацій має бути спрямована на створення програм, які підвищать конкурентоспроможність українців на ринку праці.
8. Пошук нових ринків збуту
Зіткнувшись із падінням купівельної спроможності та скороченням продажів через депопуляцію, бізнес адаптується, шукаючи можливості на міжнародних ринках. Це виклик і водночас шанс для розвитку.
Іноземні ринки вимагають розуміння місцевих споживачів, але відкривають перспективи вдосконалення сервісів і продуктів, додаткові доходи, які підприємці готові реінвестувати у розвиток бізнесу та економіки України.
9. Низький попит на кредити у бізнесу та недоступність програм для МСБ
Українська банківська система залишається стабільною, із депозитами на майже 400 млрд грн. Однак низький попит на кредити свідчить про неготовність економіки до активного залучення коштів.
Для відновлення після війни Україні потрібні значні ресурси, зокрема західна допомога. Важливо, щоб ці кошти доходили до МСБ, де зараз зосереджені основні проблеми.
10. Українські регіони стануть енергонезалежними
Через ризики атак на енергосистему прогнози на зиму 2024/2025 залишаються невизначеними. Водночас Україна добре підготувалася до опалювального сезону, і за відсутності значних ушкоджень перебоїв з енергопостачанням не очікується.
Будується стійка до обстрілів енергосистема: з 1 ГВт розподіленої генерації, анонсованих Зеленським, вже реалізовано 900 МВт, ще 200 МВт — у процесі. Регіони розробляють плани енергетичної незалежності для автономного забезпечення населення та критичної інфраструктури.
Ключовий висновок КМЕФ — Україна демонструє стійкість на третій рік війни, зберігаючи економічну стабільність завдяки підтримці західних партнерів, дипломатичним зусиллям і наполегливій роботі бізнесу, який створює робочі місця, сплачує податки та інвестує. Для зміцнення необхідно зосередитися на інтеграції до європейського ринку, розвитку оборонних технологій, подоланні кадрового дефіциту та покращенні бізнес-середовища. Це закладе основу для відновлення та сталого зростання України.
