Національне антикорупційне бюро України виглядає єдиним органом, який спроможний обʼєктивно та прозоро розслідувати розкрадання державних коштів та їх відмивання через “Дельта Банк”, до якого причетні колишній власник фінустанови Микола Лагун та його спільники з правління та кредитного комітету банку. Про це йдеться в матеріалі європейського видання EUToday. Понад 23 млрд грн (близько 500 млн доларів або 440 млн євро) збитків, завданих державі «Дельта Банком», неабияк допомогли б Україні під час фінансової кризи через дефіцит зовнішнього фінансування, сказано в статті.
Видання нагадує, що українські правоохоронні органи розслідують факти зловживань на загальну суму понад 2,5 млрд доларів, а Миколу Лагуна оголошено в національний та міжнародний розшук, наразі він переховується у Відні. У 2025 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила проти нього санкції через співпрацю з Росією.
Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету «Дельта Банку». Йдеться про ймовірну шахрайську схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів). “Ця справа цілком підпадає під юрисдикцію НАБУ — органу, відповідального за розслідування розкрадання державних коштів в Україні, який останнім часом зарекомендував себе як, мабуть, єдина правоохоронна структура, незалежна від зовнішнього політичного тиску”,- йдеться в матеріалі.
Серед підозрюваних у причетності до шахрайства — сам Лагун (проти якого НАБУ вже веде кілька справ), його сестра Антоніна Лагун (яка наразі переховується у Великій Британії) та колишня голова правління банку Олена Попова (яка, як і Лагун, ймовірно, має російський паспорт). У справі також фігурують колишні топменеджери «Дельти» Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, але продовжують співпрацювати з Лагуном.
В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб (номіналів), на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику «Дельта Банку» стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.
У матеріалах справи зазначається, що виведені в офшори кошти згодом інвестувалися в нерухомість, зокрема в житлові та нежитлові приміщення, а також у численні земельні ділянки. Українські ЗМІ неодноразово повідомляли, що серед цих активів — сотні гектарів землі, призначеної під забудову в курортній зоні Карпат та на околицях Києва.
Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Лагуна. Серед них — юридична фірма, що належить колишній юристці «Дельта Банку» Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового «бек-офісу», а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника «Дельти» в Україні.
“Ця історія дуже нагадує епізод гучної корупційної справи «Карфаген», яку розслідує НАБУ. У тій справі партнерка обвинуваченого в корупції прокурора, на чиє ім’я було оформлено незаконно набуті активи, не уникла уваги правоохоронців і також отримала підозру. Вона перебуває під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 20 млн гривень. Для політичних та бізнесових кіл ця справа є свідченням того, що підставні особи та номінальні директори не можуть залишатися осторонь кримінальних проваджень проти своїх керівників. Відтак, і у справі Лагуна — що підтвердило поліцейське розслідування — його спільники мають понести відповідальність”, – вважають автори матеріалу.
“НАБУ видається єдиним органом, здатним швидко й ефективно розплутати цей клубок політичних та корупційних інтриг. На тлі фінансової кризи в Україні, коли на рахунку кожна гривня бюджетних надходжень, повернення вкрадених коштів в одного з українських олігархів суттєво допомогло б підтримати стабільність і стійкість держави, що веде криваву війну проти російського диктатора. Це також важливо для європейських партнерів України: підтримуючи її сьогодні, вони фактично покривають, зокрема, й ті витрати, що мали б бути оплачені коштом цього фінансиста-втікача”, – резюмує видання.
