Проєкт бюджету на 2027-й рік викликає сумніви щодо реалістичності, адже багато в чому спирається на надходження з непідтверджених джерел. Зокрема, на нові податки, а також експорт озброєнь, який так поки повноцінно не запрацював.
Ціна війни зростає і індикатором цього є проєкт державного бюджету на 2027-й рік, сформований оновленим урядом на чолі з Сергієм Корецьким та вже представлений у Верховній Раді. Як каже прем’єр, це “бюджет воюючої країни”, де всі статті державних видатків, крім оборони, будуть фінансуватися за залишковим принципом.
Рекордне збільшення видатків без пояснення джерел надходжень спричинило дискусію як у колі фахівців, так і серед депутатів. Експерти пояснили УНІАН, на що варто звернути увагу у цьому документі та чому він не відповідає реальності.
Бюджет стійкої впевненості у майбутньому
Відповідно до законодавства, Кабмін має надати проєкт держбюджету до парламенту до 15 вересня. Тому саме ввечері 15 вересня цей проєкт було поспіхом надано до Верховної Ради, про що прем’єр Корецький повідомив о 22:18. Всі знають про цю дату, але вона все одно завжди настає раптово.
Як і кожен бюджет після 2022 року, цей проєкт є “воєнним”. І, схоже, він буде найбільш “воєнним” за весь час “повномасштабки”, адже у ньому рекордно збільшені видатки на оборону.
“Це бюджет воюючої країни. Наше ключове завдання – забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість. Лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 млрд гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають нам матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження та інше, – пише у своєму телеграм-каналі прем’єр. – Ми розраховуємо, що це буде не менше 1 трлн грн, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків. Уряд і всі органи влади працюють над тим, щоб знайти джерела для покриття цих потреб”.
Як бачимо, сам очільник уряду каже, що видатки на оборону будуть рекордні, але де ці гроші взяти – поки й самі автори проєкту не знають. Мають лише сподівання на партнерів. І це є головною вадою документу.
При цьому, як зазначила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, надходження ще 32,6 млрд доларів, передбачених у бюджеті, досі не підтверджене.
У Мінфіні, який, власне, й готував текст проєкту, надали йому слоган “стійкість заради розвитку”, хоча документ досить мало каже про розвиток, а все більше про сподівання на удачу. Так, реальний ВВП буде зростати – на 1,3%, а інфляція буде сповільнюватися: її на наступний рік закладено у 8% – менше, ніж 9,2% у поточному бюджеті. Середня номінальна зарплата зросте з 30 тисяч у бюджеті-2026 до 34,4 тисяч гривень у проєкті на 2027 рік. Експорт зросте, відповідно, з 55,8 млрд до 57,8 млрд доларів.
Проте зростатиме й імпорт, і значно швидшими темпами – зі 124,9 млрд до 137,5 млрд доларів. Це, у свою чергу, збільшить і без того рекордне від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі – з 69,1 млрд до 79,6 млрд доларів. Значною буде й девальвація курсу гривні до долару США – з 45,7 грн у поточному бюджеті до 48,3 грн за долар наприкінці 2027 року. Як за такого обвалу курсу та шаленого торгового дисбалансу може вповільнюватись інфляція – автори документу не розкрили.
Головним джерелом для збільшення видатків буде, звісно ж, фінансова допомога від партнерів, яка запланована у держбюджеті на 2027 рік у 52,6 млрд доларів. Чи знають вже про таке зростання підтримки самі донори – питання з зірочкою.
Автори проєкту також очікують, що, завдяки зростанню податків й акцизів, а також надходжень від Держмитслужби, зростатимуть й внутрішні надходження до скарбниці, завдяки чому сумарні надходження бюджету наступного року зростуть на 8,7%, або на 452 млрд гривень.
Ну і ще одним значним джерелом поповнення бюджету стануть державні запозичення, які зростуть на 469 мільярдів гривень у наступному році. Примітно, що надходжень від приватизації взагалі не заплановано.
Урядовці запевняють, що значно зросте підтримка бізнесу, завдяки зростанню видатків на підтримку (майже до 60 млрд гривень) та окремо сільгоспвиробників (до 7,4 млрд грн). Плюс буде відновлено Державний дорожній фонд на 52 млрд гривень, який буде опікуватися головним чином магістральними шляхами.
Вполовину буде збільшено видатки на програми єОселя (на 27,9 млрд грн – до 45 млрд гривень), єВідновлення й інші програми (на них сукупно плюс 8,9 млрд грн – до 24,4 мільярдів).
Попри те, що Фонд енергоефективності не буде збільшено, Мінфін обіцяє збільшення підтримки енергетичного сектору до 97,3 мільярда гривень, з яких 60 млрд підуть на “плани стійкості”.
Зростатимуть соціальні видатки, де найбільшим отримувачем буде, звісно, Пенсійний фонд, який лише на пенсії (без інших соціальних виплат) вимагатиме наступного року 1,2 трильйона гривень (+213 млрд порівняно з поточним роком). Загалом видатки соціальних фондів сягнуть 1,3 трильйона гривень – плюс 218 млрд рік до року.
Інші соціальні програми та заходи Мінсоцполітики вимагатимуть наступного року ще 540 мільярдів, з яких найбільше зростання отримає підтримка людей з інвалідністю. До цього можна додати ще 83,2 мільярди видатків на підтримку ВПО (+11 млрд грн) та 20 млрд витрат на ветеранську політику (+3 млрд грн).
Фінансування галузі освіти зросте на 50 мільярдів гривень – до 328,5 млрд грн. З цих 50 мільярдів найбільшою буде частка витрат на збільшення зарплат вчителям (+37 млрд грн). Видатки на охорону здоров’я зростуть на 35 млрд грн – до 292,5 мільярдів гривень, де найбільший приріст матимуть витрати на збільшення зарплат лікарям (+20 млрд).
Уряд обіцяє значне зростання підтримки громад та регіонів – на 42 мільярди гривень (до 133,6 млрд), де з’являться субвенції на будівництво та ремонт доріг (8,5 млрд) та на компенсацію регіонам різниці у тарифах (18 млрд грн).
Плани в уряду, як бачимо, значні. Але як це все оцінюють незалежні експерти?
Декларація про добрі наміри
Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, погоджується з прем’єр-міністром щодо того, що цей бюджет є воєнним в усіх сенсах та став вимушеною мірою у поточних обставинах.
“Проєкт державного бюджету України на 2027 рік відображає реалії тривалої війни та жорсткої економії. Документ передбачає доходи у розмірі 5,648 трлн грн та видатки на рівні 7,272 трлн грн, утворюючи дефіцит, який планується покривати зовнішніми запозиченнями та внутрішніми податковими змінами”, – зауважує фахівець з економіки.
Головні переваги проєкту, представленого Мінфіном, є значне збільшення фінансування оборони, зростання соціальних стандартів (попри всі наявні виклики), збільшення зарплат бюджетникам (педагогам та медикам), збільшення підтримки бізнесу на пільгове кредитування й гранти та впровадження страхування для бізнесу.
Зокрема пан Ус виділяє те, що уряд робить ставку на інновації та технології в оборонному забезпеченні.
Хоч і незначне, але все ж підвищення мінімальної заробітної плати на 10,4% (до 9 546 грн) та прожиткового мінімуму на 10,9% (до 3 559 грн), плюс збільшення трансфертів Пенсійному фонду для доплат до пенсій – це теж можна оцінити позитивно для українців.
Як і суттєве підвищення зарплат педагогам і медикам: середня зарплата вчителя має зрости на 65%, порівняно з 2025 роком (до 27,3 тис. грн), а лікаря – до 30 тис. грн. Щоправда, це стосуватиметься лише педагогів з вислугою років та лікарів спеціалізованої медичної допомоги. Молодим вчителям та іншим лікарям пропонують, поставитися з розумінням до обставин.
Позитивом, на думку Івана Уса, також є подвоєння підтримки бізнесу. Окремо він виокремлює впровадження страхування воєнних ризиків, чого раніше не було.
Втім, цей проєкт не лише про переваги. Головні вади проєкту – критична залежність від зовнішньої допомоги, посилення податкового тиску на бізнес, одразу зі старту закладений брак коштів, дисбаланс наповнення різних спецфондів та значні інфляційні й девальваційні очікування.
“Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік сягає рекордних 52,6 млрд доларів, а будь-які затримки з боку партнерів (ЄС, G7, МВФ) ставлять під загрозу виконання цивільних видатків, – вказує Іван Ус на закладені у проєкт ризики. – Є посилення податкового тиску на населення та бізнес. Уряд закладає доходи, які значною мірою залежать від ухвалення “непопулярних” законів. Понад 131 млрд грн планують отримати за рахунок потенційного підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% та зростання акцизів на пальне”.
Експерт також звертає увагу, що у документ одразу закладається ймовірний брак коштів навіть на армію впродовж наступного року.
“Попри колосальні цифри, прем’єр-міністр та голова бюджетного комітету наголошують, що реальна вартість війни постійно зростає, а поточний план не повністю покриває фактичні потреби Сил оборони. Це означає, що у 2027 році уряду знову доведеться переглядати бюджет “по ходу””, – вказує економічний консультант НІСД на те, що збільшення видатків – це добре, лише якщо під це є фінансування.
Свою тезу щодо дисбалансу джерел наповнення спецфондів та інфляцію економічний експерт пояснює наступним чином.
“Окремі видатки на закупівлю зброї планувалися з доходів від експорту озброєння, проте Рада вже провалила цей профільний законопроєкт, що створює додаткові касові розриви. До того ж сам макропрогноз розраховано на основі середньорічного курсу долара близько 47,1 грн та 48,3 грн за долар на кінець 2027 року, що стимулюватиме зростання цін у країні”, – додає він.
Бюджет для “Діда Мороза”
Головне питання, яке відрізняє поточний проєкт від попередніх – чи можемо ми повністю покладатися на зовнішнє фінансування. Адже з партнерами відносини стали дещо “прохолодними” через систематичне невиконання урядом та нардепами “маяків” МВФ та ЄС.
Так, місія МВФ поїхала з Києва у переддень голосування за проєкт бюджету без виділення нового траншу. Хіба це не сигнал про їхнє розчарування? Експерти кажуть, що таке співпадіння свідчить дещо про інше – місія МВФ повезла до своїх “кураторів” той проєкт бюджету, який разом з українським урядом і писала з кінця серпня, і тепер вже наші західні партнери будуть хапатися за голову, щоб знайти кошти на все, що ми прописали у проєкті.
“Як і попередні бюджети, цей має одного головного адресата – це Європейська комісія та всі наші зовнішні донори. Вони для нас як “Дід Мороз”. Ми надаємо їм бажані цифри, дані про видатки на наступний рік, і обіцяємо, як саме їх витратимо. Кажемо їм, що у нас війна, тому ми не можемо скорочувати свої витрати – ні військові, ні невійськові. Тому дайте нам ще грошей, – каже Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи. – МВФ несе солідарну відповідальність за фіскальну та макроекономічну політику українського уряду, бо все, що робить уряд, є теоретичною матрицею МВФ у вигляді файлику Excel, де лише цифри корегують з року в рік. Обличчя урядовців змінюються, але ця матриця залишається. Комісія МВФ поїхала на консультації. Тепер зберуться європейці, американці, інші люди, і дадуть нам ці гроші”.
Попри те, що пан Романчук очікує на затвердження фінансування, він визнає, що відносини в уряду з МВФ та партнерами дійсно погіршились. Бо Кабмін намагається “маневрувати” за низкою вимог Фонду. Зокрема, урядовці просять МВФ “не душити ФОПів”, а той продовжує “чіплятися” за посилки з Китаю вартістю до 150 євро, які навіть у разі прийняття “нададуть якісь частки відсотка” до загального держбюджету. Але МВФ пішов на принцип через ці “маячки”.
Загалом, на думку експерта, якість проєкту кошторису як документу не надто висока, але це цілком відповідає досвіду всіх попередніх урядів, завдання яких не так створити життєздатний бюджет, як написати нашвидкоруч “промо” для донорів. Принципових змін, порівняно з минулим роком, документ не має і просто продовжує старі тренди й очікування, навіть якщо вони вже давно застаріли.
Ярослав Романчук вказує, зокрема, на невідповідність урядових прогнозів та прогнозів МВФ, на які спирається проєкт бюджету, реальній ситуації у країні. Так, там закладається начебто песимістична оцінка зростання ВВП на наступний рік у 1,3%, хоча на цей рік уряд взагалі закладав +2,4% ще на початку року. Але реальність значно гірша.
“Цифри по макроекономіці (ті, що стосуються зростання ВВП, податкових баз) суттєво завищені. Автори документу вважають, що курс на ще більше підвищення податків, на збільшення бюджетних витрат, на підвищення заробітних плат, то у нас дійсно буде зростання ВВП майже на 1,5%? Те, що у нас зараз практично нуль зростання в увагу не береться. Нуль відображає ту високу невизначеність, яка складається в Україні. І до цього потрібно було б адаптуватися. Але робота над бюджетом перетворюється на таку собі профанацію. Це фіскальна розписка [перед донорами], грубо кажучи, а не закон про бюджет. Він нерелевантний. Тому, як і поточного року, вже у серпні-вересні наступного всі знов почнуть кричати про нестачу коштів”, – обурюється економічний експерт.
Пан Романчук вважає, що “це бюджет з паралельного світу”, з розрахунком на те, що наші партнери будуть стабільно нас підтримувати. А про справжню економіку та підтримку бізнесу на тлі всіх викликів “у цьому документі дуже-дуже мало”, адже заявлені 96 мільярдів гривень підтримки, які підуть на пільгові кредити, це “ні про що” з урахуванням втрат бізнесу від російських ударів, інфляції, зростання цін на пальне та електроенергію та податків, які постійно зростають.
Серед індикаторів, чому цей проєкт є “нерелевантним” реальному стану справ у економіці, експерт вказує на курс гривні, який НБУ штучно тримає, щоб українські облігації були більш привабливим для покупців, хоча це тисне на бізнес.
“Така ручна девальвація гривні потрібна для того, щоб зберегти можливість отримання внутрішнього доходу від розміщення грошей в державних облігаціях. Зовнішні кредити у нас під 5% чи трохи більше 5%, а внутрішні – під 15%. При зазначеному курсі це дає чудову можливість для утворення “фінансової піраміди” з держборгом, знову ж таки, з розрахунком на те, що наші партнери будуть стабільно її підживлювати”, – пояснює пан Романчук “схематоз” з курсом.
Курс, вигідний для покупців облігацій (а це переважно банки), а також нерівномірне розподілення коштів через держзамовлення на користь “певних бенефіціарів” послаблює здатність економіки адаптуватися до нових викликів.
“Настав час для радикально іншої монетарної, фіскальної, регуляторної політики. Тому що з таким навантаженням на бізнес входити в шостий рік війни, коли у тебе бомблять і логістику, і величезні тарифи на електроенергію, і дефіцити на ринку праці, а ще й уряд починає кошмарити через різні схеми – ну просто ніхто не виживе. Мова, передусім, про малий бізнес. Підприємці навіть не просять більше кредитів чи різних кешбеків – вони просять: “Не заважайте нам”. У нас там 2 з чимось мільйони ФОПів, 300-400 тисяч юридичних осіб. Їх всіх буде вбивати податкове і регуляторне навантаження, разом з обстрілами та руйнуванням інфраструктури. Розділіть на них оці згадані 96 мільярдів гривень підтримки… Це не про економічний розвиток”, – розводить руками експерт.
Те, що уряд збільшує мінімальну зарплатню, та називає це позитивом – це лише “ще одна аберація свідомості та економічної логіки”, бо мета просто збільшити податкові надходження, не рахуючись з прискоренням інфляції, яка навряд чи буде наступного року меншою за 10%, як очікують автори проєкту бюджету. Загалом, Ярослав Романчук вкрай скептичний до цього документу та наполягає, що Україна вистоїть, якщо будуть підтримувати не лише військове виробництво, але й цивільні галузі.
Гроші Шрьодингера
Інші опитані УНІАН експерти також неоднозначно оцінюють проєкт державного кошторису. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин звертає увагу на дисбаланси надходжень й видатків держбюджету та задає багато питань, на які документ не дає відповідей.
“Головне питання в цьому бюджеті: звідки будуть братися гроші? Бо ситуація абсолютно катастрофічна. Там планується різке збільшення соціальних видатків – на 11% мінімалка, прожитковий мінімум, на 64% – збільшення заробітних плат вчителям. В мене є питання: а звідки гроші? – задає риторичні питання експерт, відповідаючи УНІАН. – Зрозуміло, хочуть покрити за рахунок запозичень. Та хто ж вам ті гроші дасть? І коли дадуть, як дадуть? І хіба є рішення з приводу того, що дадуть? Намріяти собі видатків можна багато. В мене головне питання: реально, звідки ресурс? Тому я був би максимально обережний зараз з приводу цього бюджету”.
Експерт звертає увагу на невідповідність такого різкого збільшення видатків домовленостям з донорами, адже це означає, що погоджений нам пільговий кредит на 90 млрд євро на два роки ми вичерпаємо значно раніше плану, і тоді у 2027 році постане питання, де ж знов брати гроші на військо.
Те, що надмірна залежність від зовнішнього фінансування – це головний ризик каже й фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Він звертає увагу, що доходи значною мірою підтягнуті під заплановані видатки.
“Але це типова риса дефіцитних воєнних бюджетів, а не унікальна проблема поданого документу. Проте, масштаб тут значний. З 5,65 трлн грн доходів, власні доходи від податків та неподаткових платежів – лише 3,13 трлн грн (55,4%). Решта 44,6% це зовнішні трансфери, найбільший з яких буде позика ЄС (2,46 трлн грн). Зрозуміло, що логіка така: скільки треба – стільки й запишемо в доходи, з надією на партнерів. “Захід нам допоможе” (“Золоте теля”), – іронізує фінансовий аналітик. – Майже все, що держава сама збирає податками за рік, іде на оборону, а решта видатків (разом під 2,4 трлн грн) утримується виключно за рахунок зовнішньої допомоги й нових боргів”.
У підсумку, цей проєкт є ще більш дискусійним, ніж попередній, за яким ми, втім, якось живемо вже три квартали року, “на тоненьку” балансуючи видатки та надходження, на тлі купи нових небезпечних викликів. А оскільки Європа та США входять у активну передвиборчу фазу, то питання зовнішньої підтримки стає все більш непростим для наших партнерів, яких про контроль цих коштів спитає вже їхній виборець.
