Після зустрічей представників США з російським диктатором та українським президентом, в інформаційному просторі знову сплила тема переговорів. Зокрема, серед тем можуть бути обмін полоненими, питання експорту зерна та енергетична інфраструктура.
З одного боку, інтенсивність зустрічей і заяв після них свідчать, що президенту США Дональду Трампу потрібно показати хоч якусь перемогу. Водночас, з іншого боку, розірвати енергетичне та морське перемирʼя дуже складно, з огляду на те, що тут явним бенефіціаром може бути Російська Федерація.
Річ у тім, що енергетичне перемирʼя, якщо воно буде досягнуто і буде дотримано, означатиме, що у Путіна з порядку денного знімуться дві глобальні проблеми:
- черги на АЗС перестануть дратувати населення (а саме бензинова криза стала одним з головних драйверів антивоєнних настроїв);
- Кремль зможе розв’язати енергетичну проблему Криму, Севастополя та потенційно Білгородськоі, Курської, Ростовської областей в цілому, та ряду точкових проблем по всій території європейської частини РФ. Цей фактор (відсутність електрики та холод в цих регіонах), потенційно, міг стати одним з найболючіших для Путіна в найближчі місяці.
І ще один момент: енергетичне перемирʼя має всі шанси зламати елітні ігри (найперше, керівника Роснафти Ігоря Сєчіна) по прибиранню до рук ряду активів і, перш за все, “дерибан” Лукойла.
Для України, в ідеалі, енергетичне перемирʼя означатиме, що ми житимемо зі світлом і теплом. Однак енергетичне перемирʼя неможливе без повного розблокування Азовського та Чорного морів.
А це вже не підходить Путіну, бо саме блокада портів ставить економіку України на межу колапсу.
І удари по енергетиці – це лише додатковий, а не ключовий економічний удар, як це було у 2025-2026 роках.
Звісно, Україну це теж не влаштовує, бо заборона ударів по танкерах при продовженні блокади портів Великої Одеси є явно нерівноцінним обміном.
Отже, можна не сумніватися, що, як мінімум, на початковому етапі, Володимир Путін виставить умову: Росія не бʼє по енергетичних обʼєктах України, а Україна не бʼє по НПЗ, нафто- і газопервалці, енергетичних обʼєктах і по танкерному флоту Російської Федерації. При цьому, блокада портів Одеси виноситься за дужки.
Як підсумок, поки ми дуже далекі від будь-яких домовленостей, а Путін грає в гру “зірвати переговори руками України”.
Ну, а щодо ракет-перехоплювачів для ППО Patriot , то їх немає в тій кількості, яка нам потрібна. Звісно, нам щось дадуть. Але значно менше, ніж нам це потрібно.
за посиланням
