Найважливішими є динаміка цін на пшеницю та кукурудзу — основні позиції нашого експорту, та енергоносії, що мають значну вагу в імпорті.
Ціни на зернові поступово зростатимуть
Попри суттєве зниження цін у середині року під тиском надлишкової пропозиції та високої конкуренції, від початку вересня пшениця та кукурудза у світі поволі дорожчають. Причини: відновлення посухи в країнах — найбільших експортерах, що вплине як на поточний урожай пізніх культур, так і на посів озимих.
Так, на ринку пшениці знизилися очікування щодо врожаю 2024/2025 маркетингового року (МР) через погіршення погодних умов у країнах Чорноморського регіону (насамперед для росії, частка якої у світовому експорті пшениці становила майже чверть минулого МР). Додатково на пропозицію тиснутиме і суттєво нижчий врожай у ЄС, а також зниження врожаю на заході Північної Африки.
Відповідно світовий імпорт дедалі зростатиме. Поліпшення ж ситуації у США та Австралії буде недостатньо для компенсації втрат інших експортерів. У результаті, світові запаси пшениці суттєво знизяться, що тиснутиме на ціни в бік зростання й у наступних роках.
На ринку кукурудзи очікуваного рекордного врожаю у США буде недостатньо для компенсації слабших урожаїв у інших великих країн — експортерів, зокрема Бразилії та України. Це призведе до скорочення очікуваних обсягів світового виробництва.
Водночас попит зростатиме. Його формуватимуть країни Азії для розвитку тваринництва, а також виробники етанолу, насамперед у США, Бразилії, Індонезії, Індії. Як наслідок, тренд на зростання цін на кукурудзу зберігатиметься на прогнозному періоді.
Ціни на енергоносії залишаться дуже волатильними
Ураховуючи послаблення світового попиту, насамперед з боку найбільших світових імпортерів — Китаю та США, до кінця поточного року світові ціни на нафту коливатимуться в межах нижчого, ніж раніше очікувалося, коридору 70 — 80 дол/барель.
Відносно стійкі обсяги видобування США, Іраном, Анголою та Венесуелою додатково тиснутимуть у бік зниження цін. Натомість очікуване помірне пожвавлення попиту в США та країнах Європи, зокрема завдяки поступовому пом’якшенню монетарної політики провідних центробанків, а також збереження до кінця поточного року обмежень на видобуток країнами ОПЕК+ унеможливлять суттєвіше зниження цін.
У наступні роки ціни на нафту зберігатимуться в межах 70 — 80 дол./бар. Значна пропозиція на ринку, в тому числі через відновлення нарощування видобутку країнами ОПЕК+, буде компенсована відновленням зростання попиту завдяки пожвавленню світової економіки.
Ціни на природний газ на європейському ринку поволі знижуватимуться на прогнозному горизонті. Збільшення виробництва СПГ у світі, насамперед у США, Катарі та Австралії, нарощування постачання росією відносно дешевших енергоносіїв до країн Азії, збільшення виробництва енергії з відновлювальних джерел, насамперед у країнах Європи, та збалансоване накопичення запасів природного газу у сховищах будуть вагомими чинниками такої динаміки.
Лише очікуване відновлення попиту, насамперед промислового, в умовах зростання світової економіки стримуватиме глибше зниження цін на газ.
Матеріал підготовлений на основні Інфляційного звіту Національного банку за жовтень 2024 року.
