Після обміну інформацією між прибережними країнами до ситуації долучилася Bundespolizei, яка здійснила перевірку судна ще до входу в територіальні води ФРН. За результатами перевірки танкеру було відмовлено у праві заходу до німецьких вод, що фактично перекрило йому маршрут у Балтійське море. Судну наказали змінити курс, і воно пішло на північ у напрямку Норвезького моря, оминаючи акваторії Німеччини та Данії.
Сам Tavian є показовим прикладом того, як виглядає сучасний «танкер-зомбі» тіньового флоту. Це відносно старий нафтовий танкер, побудований у 1998 році, який за час експлуатації неодноразово змінював назви, прапори та менеджерів. Німецькі експерти дійшли висновку, що фактично йдеться про судно, відоме раніше під назвою Tia з IMO-номером 9147447.
Водночас у січні 2026 року танкер ішов уже з іншим, підробленим IMO-номером 1095337, саме під цим номером його і фіксували системи моніторингу біля балтійського узбережжя. Така підміна ключового ідентифікатора є серйозним порушенням міжнародних правил судноплавства і типовою ознакою спроби приховати реальну історію судна.
Bundespolizei висловила підозру у фальшивій реєстрації та використанні недійсного IMO-номера, про велику кількість змін імені та технічних даних за роки експлуатації, а також про невідповідність між фактичними характеристиками корпусу і записами в міжнародній базі IMO. Саме сукупність цих факторів дала підстави вважати, що судно навмисно ухиляється від контролю і становить потенційний ризик.
Важливо, що це рішення було ухвалене не у відкритому морі чи в межах виключної економічної зони, а саме на рівні територіальних вод, де кожна держава має значно ширші повноваження.
Саме тому цей випадок є принципово важливим.
Це перше публічно зафіксоване рішення німецької влади заблокувати вхід танкера з ознаками тіньового флоту до своїх територіальних вод. Раніше подібні «зомбі-танкери» могли безперешкодно проходити повз узбережжя, навіть якщо їхня історія викликала питання. Тепер же мова йде не просто про формальну перевірку документів, а про активний крок із недопущення судна зі сумнівною ідентичністю та можливими зв’язками з російським експортом нафти.
У ширшому контексті це може свідчити про зміну підходу до контролю тіньового флоту в Балтійському регіоні, навіть якщо до повноцінної та системної політики ЄС у цій сфері ще далеко.
Юридичний вимір цієї історії непростий й додає необхідної тверезості. Адже міжнародне морське право чітко розмежовує:
- територіальні води,
- прилеглу зону,
- виключну економічну зону
- відкрите море.
Й на кожному з цих рівнів повноваження прибережної держави суттєво відрізняються.
Принцип «innocent passage (мирного проходу)» передбачений Конвенцією ООН з морського права (UNCLOS). Якщо коротко — принцип дозволяє суднам транзит через територіальні води держав за умови, що він не загрожує безпеці прибережної держави.
Справа в інтерпретаціях. Спочатку під «загрозою» розумілася лише пряма мілітарна загроза — перевезення десанту чи зброї, наприклад. А зараз це поняття хочуть розширити, включити «загрозу довкіллю». Тож, фальшивий прапор, підроблена ідентифікація або невідповідність IMO-даних створюють значно сильніший юридичний ґрунт, адже ставлять під сумнів сам статус судна в міжнародній системі.
Для держави будь-які жорсткі дії несуть ризики судових оскаржень, вимог компенсацій і дипломатичних конфліктів, тому потрібна чітка доказова база — від реєстрів і технічного стану до питань страхування та безпеки судноплавства. Саме з цієї причини «не пустити» судно у свої води значно простіше й безпечніше з правової точки зору, ніж його затримати або конфіскувати.
Питання про те, чи є випадок Tavian ознакою більш жорсткої лінії ЄС щодо тіньового флоту, залишається відкритим. Наразі це радше тест інструментів і готовності діяти, ніж оголошена доктрина боротьби з тіньовим флотом. Водночас сам факт такого тесту є показовим: він демонструє можливий перехід від сигналів і заяв до практичних кроків, за якими уважно стежитимуть не лише в Росії, а й у всіх прибережних державах Балтики.
Американський фактор у цій історії не варто переоцінювати, але й ігнорувати його складно. За останні місяці США створили кілька показових прецедентів жорстких дій проти нафтових танкерів, пов’язаних із підсанкційними режимами. Американські органи влади затримували та фактично захоплювали венесуельські танкери, що перевозили нафту в обхід санкцій, зокрема судна під «зручними» прапорами та з непрозорими схемами власності. Щонайменше 2 з цих кейсів стосувалися суден, які на момент рейсу ходили під російським прапором або управлялися структурами, пов’язаними з російськими компаніями.
Ключовий сигнал цих дій полягав у тому, що на морі можна діяти рішуче і при цьому не спровокувати ні масштабної ескалації, ні серйозних юридичних втрат. Тож, в цілому, є підстави сподіватися, що після вдалого тестування практика протидії російському «тіньовому флоту» розшириться.
