На тлі підготовки зустрічі президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, у медіа “вкинули” для тестування ще одну ідею: начебто президент України Володимир Зеленський може поїхати на Аляску і, якщо складуться умови, приєднатися до російсько-американської зустрічі…
Приміром, за інформацією видання CNN, Зеленський не був прямо названий як учасник зустрічі Трампа з Путіним, проте Білий дім не повністю виключає його участь в деяких зустрічах, зокрема, вже після зустрічі перших двох. Своєю чергою, джерела NBC News зазначають, що президента України ще не запрошували взяти участь у цих “переговорах”, проте високопосадовець з адміністрації президента Сполучених Штатів висловив сподівання, що Зеленський теж буде присутній на Алясці…
Та я, звісно, сподіваюся, що ніхто туди їхати не збирається.
По-перше, це була б допомога помилковому рішенню президента США Дональда Трампа обрати місцем проведення зустрічі саме Сполучені Штати. Адже це виводить з міжнародної ізоляції й легалізує російського воєнного злочинця. До речі, це взагалі може бути єдиним результатом російсько-американської зустрічі, крім тих загадкових мотивів і тем, про які публічно ніхто не розкаже.
По-друге, сідати за стіл, де вже пообідали двоє, взагалі якось не комільфо.
По-третє, і головне: такий підхід до керівництва України – бути “на підтанцьовуванні” і “на підхваті” – абсолютно не відповідає тому рівню суб’єктності країни, який величезною ціною вибороли для дипломатії Сили оборони України.
І взагалі, зустріч у форматі Зеленський-Трамп-Путін несе багато ризиків. Можуть розіграти в чотири руки…
Президент США Дональд Трамп, очевидно, грає роль посередника не відстороненого (як це було на переговорах у Саудівській Аравії), або активного спостерігача (як це було в Туреччині), а дуже включеного у процес перемовин (є й така функція в дипломатичному праві й такі приклади в історії міжнародних відносин), але навряд чи рівновіддаленого.
Тож Україні треба зараз не підігрувати в імітації переговорів про мир (такого результату навіть і не очікується). Натомість треба провести двосторонні зустрічі з лідерами партнерських країн, зокрема, тих же США, Німеччини, Великої Британії, Франції. А також, врешті-решт, багатосторонній саміт, на якому за столом будуть всі – із скоординованою, чіткою й сильною переговорною позицією – та не залишать Україну наодинці.
за посиланням
