Раніше Джордж Сіміон вже відзначився низкою висловлювань в бік України.
Румуни повторно проголосували за антисистемного кандидата на президентських виборах, підтвердивши своє минулорічне волевиявлення, яке було скасоване конституційним судом країни. Якщо Джордж Сіміон переможе і в другому турі виборів, внутрішня і зовнішня політика Румунії може радикально змінитися, пише Bloomberg.
Сіміон, лідер найбільшої ультраправої опозиційної партії та шанувальник президента США Дональда Трампа, здобув більшу, ніж очікувалося, перемогу, отримавши майже 41% голосів у першому турі.
Хоча президент у Румунії є переважно церемоніальною фігурою, він також є головнокомандувачем збройних сил, представляє країну на самітах Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу, а також висуває кандидатуру прем’єр-міністра після консультації з політичними партіями.
“Перемога Сіміона в першому турі та ширші здобутки ультраправих за останні місяці викликають питання щодо майбутнього ліберального, проєвропейського статусу Румунії та її надійності як західного партнера, який має 600-кілометровий кордон з Україною та приймає тисячі військовослужбовців альянсу НАТО”, – пише Bloomberg.
Видання зазначає, що кандидат-ультранаціоналіст виступає за припинення військової допомоги Києву, і раніше вже отримав заборону на в’їзд в Україну та Молдову після пред’явлення претензій на їхню територію.
Сіміон вже пообіцяв, що після перемоги на виборах зробить прем’єр-міністром свого політичного соратника Келіна Джорджеску, який і був переможцем скасованого згодом листопадового голосування. Сам Джорджеску засуджував права сексуальних меншин, ставив під сумнів використання вакцин, зображував пандемію Covid-19 як містифікацію та підтримував теорію змови про заміщення християнського населення Європи іммігрантами-нехристиянами.
Джорджеску хвалив президента Росії Володимира Путіна та заявив, що хоче припинити військову підтримку України, яку він назвав “вигаданою державою”.
Якщо Сіміон стане переможцем, це також додасть імпульсу його політичній партії, яка і так посіла друге місце на грудневих парламентських виборах. Зараз близько третини місць у нижній палаті парламенту Румунії займають ультраправі партії.
Президентські вибори у Румунії
Як писав УНІАН, у 2024–2025 роках Румунія пережила одну з найбурхливіших президентських кампаній у своїй новітній історії. Вибори були затьмарені скандалами, втручанням ззовні та глибоким політичним розколом, що поставило під сумнів проєвропейський курс країни.
Перший тур президентських виборів, що відбувся наприкінці листопада 2024 року, був скасований Конституційним судом Румунії через підтверджене втручання Росії. Румунська розвідка повідомила про агресивну гібридну атаку з боку Кремля, яка включала просування проросійського кандидата Келіна Джорджеску через соціальні мережі, зокрема TikTok. Це втручання викликало широкий резонанс у суспільстві та політичних колах, змусивши владу призначити повторні вибори.
Повторні президентські вибори були призначені на травень. Проєвропейські партії, зокрема Соціал-демократична партія (PSD), Націонал-ліберальна партія (PNL) та Демократичний союз угорців Румунії (UDMR), об’єдналися навколо спільного кандидата Кріна Антонеску. Серед інших кандидатів були незалежний Нікушор Дан, мер Бухареста, та ультраправий Джордже Сіміон, лідер партії “Альянс за об’єднання румунів” (AUR), який став головним кандидатом від ультраправих замість знятого з виборів Келіна Джорджеску.
У першому турі виборів, що відбувся минулої неділі, Джордже Сіміон здобув перемогу з 41% голосів, випередивши Нікушора Дана, який отримав 21%. Ці результати стали шоком для проєвропейських сил і призвели до відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який визнав втрату легітимності коаліції .
