Президент США Дональд Трамп (Фото: REUTERS/Kent Nishimura)
Як повідомляє MarketWatch, прибутковість 10-річних казначейських облігацій США зросла до 4,516%. Прибутковість рухається в протилежному напрямку від цін.
Прибутковість заспокоїлася після того, як Китай закликав до діалогу зі США щодо торгівлі, хоча й не пішов на поступки щодо тарифів. Прибутковість 10-річних облігацій торгувалася на рівні 4,35%, збільшившись на 4,5 базисних пункти.
«Сьогодні ввечері на ринку облігацій щось зламалося. Ми спостерігаємо безладну ліквідацію», — сказав Джим Б’янко, президент і макростратег Bianco Research.
Він та інші припустили, що першопричиною був не гнівний розпродаж Китаєм своїх запасів казначейських облігацій США, а дії хедж-фондів.
«Існує стратегія, яка називається базисною торгівлею, за якої хедж-фонди отримують прибуток, використовуючи різницю між цінами на ф’ючерси казначейських облігацій і казначейські облігації, але вона залежить від відносно стабільних цін на ринку облігацій», — пише Marketwatch.
Як повідомляє The Wall Street Journal, прибутковість державних облігацій єврозони зростає, слідуючи за напрямком прибутковості казначейських облігацій США, хоча і більш повільними темпами, згідно з даними Tradeweb. Прибутковість 10-річних німецьких облігацій зросла на 3 базисних пункти до 2,661%, тоді як зростання прибутковості інших основних облігацій єврозони дещо вище.
Прибутковість 10-річних фінських облігацій зросла на 5 базисних пунктів до 3,074%, прибутковість 10-річних голландських DSL зросла на 4 базисних пункти до останньої угоди до 2,840%, тоді як прибутковість 10-річних австрійських облігацій зросла на 8 базисних пунктів до 3,142%.
Як уточнює Інтерфакс-Україна, прибутковість 40-річних японських держоблігацій під час торгів у середу, 9 квітня, оновила максимум з моменту дебюту цих паперів на ринку в 2007 році.
Станом на 9:36 за Києвом вона піднялася на 18,6 базисного пункту, до 3,058% річних. Під час сесії показник досягав 3,166%.
Інвесторів турбує введення в середу США 24%-х мит на японські товари і 25%-х зборів на імпорт автомобілів.
Учасники ринків побоюються, що Японії може знадобитися випустити нові суверенні зобов’язання для фінансування підтримки залежної від експорту національної економіки.
Раніше повідомлялося, що 2 квітня адміністрація Трампа офіційно запровадила «взаємні» мита, які зачепили близько 185 країн. Найвищі тарифи, до 50%, було встановлено для Лесото та французької заморської території Сен-П’єр і Мікелон.
Серед інших високих ставок — Камбоджа (49%), В’єтнам (46%), Китай (34%), ЄС (20%). Базова ставка для країн, не зазначених окремо, зокрема для України, становить 10%. Росія в переліку не згадується.
7 квітня ціни на нафту знизилися на понад 3%, продовживши падіння минулого тижня, оскільки ескалація торговельної напруженості між США та Китаєм розпалила побоювання щодо рецесії, яка знизить попит на нафту.
На цьому тлі Китай також ввів мита в розмірі 34% і подав офіційну скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ). Державна рада КНР закликала Вашингтон скасувати обмеження. Трамп назвав це «помилкою» і ввів додаткові тарифи проти Китаю в розмірі 104%.
9 квітня 2025 року набули чинності тарифи президента США Дональда Трампа, включно зі 104% на товари з Китаю.
