У Німеччині обговорюють можливість вилучення свого резерву золота зі США (Фото: REUTERS/Alexander Manzyuk)
Зазначається, що протягом десятиліть Німеччина зберігала 1200 тонн золота — це другий за величиною запас у світі після американського — у підземному сховищі на Мангеттені. Проте зараз у Християнсько-демократичному союзі (ХДС), який ймовірно сформує наступний уряд Німеччини, порушили питання про доцільність подальшого зберігання золота у США.
«Звісно, це питання знову постало», — заявив Марко Вандервіц, колишній міністр та депутат Бундестагу від ХДС. Він уже багато років виступає за те, щоб німецькі чиновники мали змогу регулярно перевіряти наявність золота або ж повністю повернути його до Німеччини. У 2012 році його запит на особисту перевірку запасів було відхилено.
Видання додає, що схожу позицію висловив і євродепутат від ХДС Маркус Фербер, який наполягає на регулярних інспекціях та обліку золотих злитків.
«Я вимагаю регулярних перевірок золотого запасу Німеччини. Офіційні представники Бундесбанку повинні особисто перераховувати злитки і документувати результати», — заявив він.
Обидва депутати спілкувались з журналістами ще до того, як цього тижня Дональд Трамп запровадив нові мита на товари з ЄС. Такий крок, можливо, ще більше посилив їхню позицію.
Видання зазначає, що Німеччина накопичила свої золоті резерви після Другої світової війни завдяки стабільному зростанню експорту й торговельному профіциту, конвертуючи доходи в золото в межах Бреттон-Вудської системи.
Станом на сьогодні, вартість золотого запасу, що зберігається у Нью-Йорку, оцінюється в 113 мільярдів євро — це майже третина всіх золотих активів Німеччини. Близько половини запасу вже перевезено до Франкфурта, ще 13% — у Лондоні.
Раніше зберігання золота у США вважалося практичним, оскільки у разі глобальної фінансової кризи його можна було швидко обміняти на долари — головну резервну валюту світу.
Утім, представник Європейської асоціації платників податків Міхаель Єгер зауважив, що краще було б «якомога швидше повернути весь золотий запас Німеччини до Франкфурта або хоча б до Європи».
3 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав рішення президента США Дональда Трампа про введення глобальних мит на імпорт товарів до Америки «докорінно хибним» і таким, що підриває вільну торгівлю в усьому світі.
Мита Трампа на імпорт до США та реакція країн — головне
2 квітня Дональд Трамп, виступаючи в Рожевому саду Білого дому, оголосив про введення мит на імпорт товарів із близько 185 країн, назвавши це «тарифами-відповідями» за нібито збагачення коштом Америки. Розмір мит становив від 10% до 49%. Так, з країн Європейського Союзу США стягуватимуть тарифи у 20%, з Великої Британії — 10%, а, наприклад, з В’єтнаму — 46%. Для України передбачено 10%. Для таких країн як Росія і Білорусь мита не передбачені.
Мінімальні базові тарифи в 10% набудуть чинності 5 квітня 2025 року, а більші тарифи проти 60 «найгірших кривдників» США запрацюють з 9 квітня.
Пізніше міністр фінансів США Скотт Бессент уточнив, що Штати не запровадили мита на товари з РФ і Білорусі, тому що продукція з цих країн не постачається на американський ринок. Він також попередив, що іншим країнам не варто вводити заходи у відповідь.
Китай пригрозив США помстою і закликав негайно скасувати тарифи.
Також розкритикували рішення Трампа в ЄС: голова Євроради Антоніу Кошта назвав нові тарифи «великою економічною помилкою», а голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила про “жахливі наслідки“.
