Колишній голова правління НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв (Фото: Андрій Коболєв)
Як ідеться в колонці NV, таку думку висловив ексголова правління НАК Нафтогаз Андрій Коболєв. «Тактика чинної влади США давно відома (тому й назву взято в лапки) — вона називається „якоріння“. Тобто Трамп встановлює екстремальну початкову вимогу, щоб визначити рамки переговорів на свою користь. У нашому випадку такою вимогою є визнання нами всієї наданої Америкою допомоги фінансовим зобов’язанням України (кредит чи інвестиція — не важливо»), — зазначив Коболєв.
«Максимум, чого вартий саме цей текст угоди, — передання його американській юридичній фірмі з відомими ім’ям (бажано, з республіканського пулу) на розбір на молекули», — підкреслив Коболєв.
Він також підкреслив: «У публічних коментарях, які я бачив, жодного разу не прозвучало, що ця ситуація відкриває перед нами дві величезні можливості, які просто так на дорозі не валяються:
1. Зрештою отримати найкращого з усіх можливих партнерів для розробки українських надр. За весь період незалежності Україна відставала в цьому питанні саме через відсутність такого партнерства. Зараз у нас є шанс його створити. Наприклад, предметом співпраці може стати шельф Чорного моря, який ми самі точно ніколи не зможемо дослідити. А з американцями зможемо. І якщо вони захочуть половину всіх доходів від його майбутньої експлуатації — це все одно вигідна для України угода.
2. Зробити американський бізнес інвестором в українські активи, щоб їхній військовий захист став пріоритетом американської зовнішньої політики”.
«Факт „закидання“ нам цієї угоди не є бідою чи трагічним знаком. У кінцевому підсумку Україна може дуже багато виграти, якщо діятиме компетентно і мудро», — заявив Коболєв.
Раніше повідомлялося, що Україна і США мали підписати рамкову угоду щодо рідкоземельних металів 28 лютого 2025 року. У документі йшлося про зобов’язання почати переговори зі США щодо другої, детальнішої угоди, яка регулюватиме роботу Інвестиційного фонду відновлення України — двосторонньої структури, яку мали б створити Україна і США і куди Україна мала б вкладати 50% майбутніх доходів від нових розробок корисних копалин. При цьому на поточні доходи Нафтогазу та Укрнафти дія угоди не повинна була поширюватися.
Підписання угоди було скасовано 28 лютого після перепалки президента України Володимира Зеленського, президента США Дональда Трампа і віцепрезидента США Джей Ді Венса в Білому домі.
3 березня Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий підписати угоду зі США щодо корисних копалин за умови взаємної готовності сторін і врахування української позиції.
Згодом американський конгресмен-республіканець Брайан Фіцпатрік після перемовин Зеленським і главою Офісу президента Андрієм Єрмаком заявив, що угоду між США та Україною про видобуток критично важливих корисних копалин підпишуть у найкоротші терміни.
11 березня в Офісі президента повідомили, що Україна і США домовилися «якнайшвидше» укласти всеосяжну угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів.
26 березня міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що влада США підготувала для влади України «повноцінний» варіант угоди про корисні копалини, яку може бути укладено вже наступного тижня.
27 березня 2025 року повідомлялося про те, що Україна і США опрацьовують новий варіант угоди про копалини.
