Про це пише DPA.
Як зазначається в матеріалі, додаткове фінансування для України стало можливим після голосування в Бундестазі за масштабний план витрат у Німеччині.
18 березня після тривалих переговорів і компромісів Бундестаг схвалив фінансовий пакет, який передбачає виділення 500 мільярдів євро інвестицій в оборону та інфраструктуру. Це дозволило внести поправки до Конституції країни.
Раніше «боргове гальмо», закріплене в Конституції, обмежувало державні витрати, змушуючи уряд витрачати лише стільки, скільки він заробляє. Тепер Бундестаг схвалив послаблення цього механізму для фінансування оборони та підтримки федеральних земель.
Це рішення стало результатом голосування, яке в Німеччині називають історичним. Адже для його прийняття знадобилося знайти в залі Бундестагу понад дві третини голосів — щоб пом’якшити закріплені на рівні конституції правила державного боргу і мати змогу запланувати значно більші витрати на безпеку. Ці зміни «перевертають десятиліття фіскального консерватизму в Німеччині», нагадує агентство Reuters.
Зміни означають, що конституційні обмеження розміру держборгу, залежні від розміру річного ВВП, будуть фактично «зведені нанівець» для безпекових витрат та потреб оборони країни, пояснює DW. Зокрема «федеральні витрати на цивільну оборону та цивільний захист, розвідувальні служби, захист систем інформаційних технологій і допомогу країнам, які зазнали нападу всупереч міжнародному праву» у майбутньому зможуть фінансуватися за рахунок позик. Це включає військову допомогу Україні, яка на 2025 рік становить 4 млрд євро ($4,6 млрд) і яку тепер планують збільшити ще на 3 млрд євро — тобто загалом до понад 7 млрд євро у 2025-му.
DW додає, що зміни фактично дадуть майбутньому канцлеру Фрідріху Мерцу свободу дій у питанні витрат на оборону і допоможе його прагненню посилити роль Німеччини в безпековій системі Європи.
Крім того, буде передбачено створення інфраструктурного фонду на 500 мільярдів євро — для додаткових інвестицій в інфраструктуру Німеччини та досягнення кліматичної нейтральності до 2045 року.
Голоси вдалося знайти завдяки співпраці трьох політсил: це консервативний блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем, який виграв нещодавні вибори в Бундестаг; Соціал-демократична партія Німеччини (ймовірний партнер партії Мерца в майбутній коаліції) та німецькі «зелені», які погодилися на спільне ситуативне голосування.
Проти розширення витрат на безпеку та інфраструктури виступала ультраправа Альтернатива для Німеччини (AfD), німецькі ліві та «вільні демократи».
Виступаючи під час дебатів в Бундестазі 18 березня, Мерц підкреслив, що до виняткового рішення рекордно збільшити витрати на безпеку та навіть змінити для цього Конституцію Німеччини підштовхнула зокрема і розв’язана Росією війна проти України.
«Обставини в першу чергу визначаються загарбницькою війною Путіна проти Європи. Вона є також війною проти нашої країни, яка відбувається щодня — включаючи атаки на наші мережі передачі даних, замовні вбивства в серці нашої країни, кампанії дезінформації». Ми будемо захищатися від цих нападів”, — наголосив Мерц.
Виступаючи в Бундестазі, він також закликав до «повної перебудови» оборонних спроможностей Німеччини й додав: «Рішення, яке ми приймаємо сьогодні […], може бути нічим іншим, як першим великим кроком до нової європейської оборонної спільноти, яка також включає країни, які не є членами Європейського Союзу».
Одна з лідерок «зелених», чинна міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 17 березня так анонсувала значення сьогоднішнього голосування в Бундестазі: «В історичному рішенні ми інтегруємо нашу безпеку в Основний закон за допомогою поправки до Конституції, яка охоплює комплексно безпеку, посилює її, надає більшу підтримку Україні та виділяє значні додаткові кошти на інфраструктуру. Це потужний сигнал про те, що Німеччина серйозно ставиться до власної безпеки, безпеки України та безпеки Європи. Наш внесок у європейський мир, який ми оприлюднимо в історичному рішенні завтра [18 березня] в німецькому Бундестазі, — це те, чого ніколи раніше не робили в такому масштабі», — заявила Бербок напередодні у Раді міністрів закордонних справ ЄС.
Як пише Spiegel, сьогоднішнє історичне голосування, ймовірно, стане останнім законодавчим актом 20-го складу німецького Бундестагу — вже 25 березня має запрацювати його новий склад, сформований за підсумками нещодавніх парламентських виборів. Саме він має затвердити Фрідріха Мерца новим канцлером Німеччини та закріпити формування нової урядової коаліції.
