Дуже схоже, що російський диктатор Володимир Путін досі не прийняв остаточного рішення. З однієї сторони, він боїться президента США Дональда Трампа, а з іншої – він дуже хоче продовження війни.
Після подій в Овальному кабінеті, судячи з усього, росіяни вважали, що другого шансу Україна не отримає. Але прорахувалися. І у Джидді у Путіна вибили головний переговорний козир: він вважав, що зможе зірвати переговори руками України. Крім того, був вибитий і головний комунікаційний наратив росіян.
Ще з листопада 2023 року вони по всьому світу протягували наступний посил: миролюбна Росія хоче миру, а злобна маріонеткова Україна, якою маніпулює Захід, хоче продовження війни. Зараз цей аргумент не працює. А нового наративу росіяни так і не змогли знайти. Принаймні поки що.
Також дуже важливо, що не лише в Європі, але й в США почали говорити, що Путін маніпулює Трампом.
Апеляції до Конституції Росії про так звані нові регіони тут не працюють. Зрештою, вони не сильно працюють і на пасивну більшість росіян (від 60 до 70% росіян вважатимуть перемогою те, що українців вибито з Курщини).
В найближчому оточенні Путіна, наскільки я це розумію, утворено пул супер яструбів, які ратують за продовження війни і за те, щоб зараз не йти на перемирʼя. Їхній головний аргумент – потрібно не дати Трампу зробити бліц-криг. Окрім того, вони вважають, що для США все одно головним ворогом залишиться Китай, а тому Вашингтон змушений буде йти на переговори з РФ, навіть, якщо зараз США послати. Також, ці люди вважають, що Китай і США не зможуть подружитися за спиною Москви через те, що їхні протиріччя носять не ситуативний, а екзистенційний характер. Ба більше, вони вважають, що у них в кишені є ще один козир – божевілля КНДР, яке може розіграти Росія.
Хто ці супер яструби? Керівник “Ростєху” Чемезов, помічники Путіна Ушаков (відповідальний за зовнішню політику) та Патрушев (попри втрату статусу головного по силовиках, залишився впливовим гравцем), заступник глави адміністрації Путіна Кірієнко (курує “Росатом” і контролює всю внутрішню політику) та брати Ковальчуки (відповідають за різні речі, серед яких геронтологічні розробки по продовженню життя). Все інше оточення Путіна зайняло мовчазну вичікувальну позицію.
До речі, свідомо чи несвідомо, але російські супер яструби працюють в тому числі і на план Китаю, який, на мою думку, захоче грати в мирні історії на наступному переговорному витку.
Ціль КНР – добитися того, щоб утворилася патова ситуація і Пекін попросили вплинути на ситуацію (в тому числі і на КНДР)…
Повертаючись до Росії, варто звернути увагу на те, що вихід із переговорів зараз означатиме реальне посилення санкцій і звуження російського експорту нафти на 10-15% по року. Це матиме катастрофічні наслідки, але не в 2025, а в 2026-2027 роках, якщо не вдасться наново домовитися. З політичної точки зору, це також означатиме звуження функціоналу Путіна, як абсолютистського лідера і повернення до стану 2022 року, коли Путін на деякий час перетворився на “колективного Путіна”. Але цього разу він має всі шанси не повернутися в стан абсолютистського володаря.
Також варто звернути увагу, що росіяни запускають ряд інформаційних атак (нагадаю, що їхня проблема – втрата наративу про миролюбну Росію). Причому вони грають на кількох шахових дошках (в різних частинах світу) одночасно. Які це атаки?
– Зеленський має піти з посади. Не буде Зеленського, відразу наступить мир;
– продаж повітря по вирішенню ядерної програми Ірану і умиротворенню КНДР;
– погрози третьою світовою (ядерна війна плюс “Орєшнік” в Білорусі);
– спроби “підкупити” американців багатомільярдною угодою з РФ, яка вже була запропонована в Ер-Ріяді;
– спроби качати різні дражливі теми в Україні.
Підсумовуючи, варто ще раз наголосити: рішення особисто Путіним не прийняте. Повторюся, він боїться Трампа. І він розуміє, що в разі відмови від угод, він входить в новий виток внутрішньої боротьби всередині РФ. І, що найголовніше, він не може забути про слова Такера Карлсона, який сповістив, що в часи Байдена розроблявся план по фізичному усуненню Путіна. І він це не зміг сприйняти інакше ніж погрозу. Але при цьому, він страшенно хоче продовжити війну, бо жодної із своїх цілей він не досягнув. І досягнути не зможе.
Вадим Денисенко, політолог
за посиланням
