Російський диктатор Володимир Путін і глава центробанку РФ Ельвіра Набіулліна (Фото: DR)
Як повідомляє The Moscow Times, згідно з даними Центробанку, за рік $9,6 млрд пішло з країни внаслідок операцій, які не потрапляють до жодної зі стандартних категорій (імпорт товарів, інвестиції, погашення боргу тощо) і були класифіковані як «чисті помилки та пропуски» платіжного балансу.
Ця стаття збільшилася на третину порівняно з минулим роком ($7,2 млрд), на 60%, якщо порівнювати з першим роком війни ($6 млрд), і в 96 разів, якщо порівнювати з довоєнним 2021-м.
Сам ЦБ називає «помилки і пропуски» платіжного балансу «статистичними розбіжностями». Однак ця стаття вказує на «зростання сірого відтоку капіталу з Росії», зазначають аналітики Росбанку.
Масштаби такого тіньового виведення коштів торік стали найвищими з 2012 року (тоді Центробанк нарахував «помилок» і пропусків на $10,4 млрд) і сягнули рівнів 1990-х, коли економіка «протікала» валютою, як решето (9,9 млрд у 1998 році, $10,3 млрд у 1995-му).
У другому кварталі 2024 року «помилки» і пропуски платіжного балансу досягли мінус $6,9 млрд, що стало рекордним квартальним показником із 2010 року. Наприкінці року ЦБ зафіксував незначний приплив за «сірими» операціями — на $0,2 млрд у жовтні-грудні.
«Сірі» потоки капіталу «викликають настороженість» у світлі негативних сигналів про стан російської зовнішньої торгівлі наприкінці року, зазначає Росбанк.
Так, у грудні експортні доходи російського бізнесу обвалилися на 18% рік до року, до $31,3 млрд, хоча ще наприкінці літа і восени вивезення товарів за кордон приносило в країну в середньому $37 млрд щомісяця. Профіцит торговельного балансу стиснувся до $5,6 млрд — найнижчого значення з 2020 року, а платіжний баланс і зовсім пішов у мінус: із країни пішло на $1,6 млрд більше, ніж надійшло.
«Причиною погіршення зовнішньої торгівлі під кінець року міг стати ефект від санкцій, запроваджених наприкінці листопада проти російського банківського сектору, унаслідок чого постраждали платежі і, мабуть, загальмувалися експортні потоки», — писали аналітики Райффайзенбанку.
Під американські обмеження потрапив Газпромбанк — останній з великих державних банків, який зберігав доступ до доларових розрахунків і системи SWIFT. Разом із ним у «чорні списки» потрапили ще 50 кредитних організацій, які обслуговували зовнішню торгівлю. У результаті під санкціями опинилося 95% російської банківської системи, скаржилася глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Раніше повідомлялося, що на тлі катастрофічного обвалу рубля, Кремль збільшив витрати на війну проти України до безпрецедентних цифр.
У бюджет-2025 уряд країни-агресора заклав подальше зростання військових витрат ще на чверть, до 13,49 трлн рублів. Частка військових витрат у бюджеті – 32,5% – стане безпрецедентною з часів Радянського Союзу. Для порівняння: у перший рік війни з Україною на армію і закупівлі зброї влада витрачала 17% бюджету, у 2023-му — 19%, а в поточному році заклала 29,5%.
У грудні 2024 року Банк Росії долучився до наповнення федерального бюджету країни-агресора.
