Таро я, звісно, не розкладаю (занадто вже мейнстримно). Проте заглядати у майбутнє — частина моєї роботи. Експерт у сфері закупівель має бути трохи провидцем: від обов’язкового врахування потенційних ризиків до тонкого відчуття трендів. Але тут варто не загратися, як, наприклад, це зробили футурологи минулого сторіччя.
Чесно кажучи, їх технологічний оптимізм сильно випередив існуючу реальність. У нас ще немає міст на Місяці, ну а летючі автівки (мрія 80-х) взагалі виглядають утопічною фантазією (занадто вже складна організація з точки зору урбаністики). І хоч нам таки обіцяють переселення на Марс, а у Китаї вкладаються у стартап, неофіційний лозунг якого «крилаті» авто в кожен дім — все це поки так і не стало нашою реальністю. Тому щоб не напрогнозувати зайвого — будемо спиратися на факти.
До вашої уваги топ-7 найбільш реалістичних, на мою думку, прогнозів у закупівельній сфері:
1. Трансформація публічних закупівель продовжуватиметься
Якщо бачити не тільки погане — можна відкрити цілий світ покращень. І це правда. Публічний закупівельний сектор в Україні сильно змінився на краще. А ви й не помітили? Жартую. Але це дійсно так. І якщо раніше ми говори про стандарти, які формує приватний сектор, то сьогодні — все навпаки. Приватний сектор тепер сміливо може брати приклад з публічного. Принаймні з його окремих представництв. Мене особисто сильно надихає приклад Медичних закупівель України, які стали взірцем з імплементації цифрового бізнес-рішення та прозорості.
Впевнена, що удосконалення тут продовжаться й далі. Адже закупівлі під час війни — це вже не просто про використання бюджету, це про національну безпеку. Згідно Стратегії розвитку системи публічних закупівель на 2024−2026 роки, закупівлі розглядаються як важливий інструмент економічного відновлення та розвитку. У стратегії акцент зроблено на гармонізацію з європейськими стандартами, цифровізацію процесів і підвищення прозорості.
2. Використання штучного інтелекту (ШІ) та цифровізація
Повертаючись до першого абзацу мого блогу: головне — не перестаратися. Фантазія багатьох малює ШІ, як панацею. Я ж бачу у діджитальних рішеннях лише помічника. Закупівлі — дуже людиноцентрична галузь, насправді.
Проте ШІ здатен: автоматизувати та сильно пришвидшити закупівельні процеси, передбачати ризики, моделювати варіанти виходів з криз і покращити управління ланцюгами постачання. Він може допомогти мінімізувати вплив людського фактора, забезпечуючи точність у висновках, аналізі помилок і швидке, але обґрунтоване прийняття рішень.
Сюди ж — активна взаємодія із підрядниками-машинами. Хто це? «Клієнти-машини» на відміну від звичайних клієнтів не є людьми, проте самостійно здатні робити все те ж саме. Наприклад: підключені до IoT пристрої, які розміщують замовлення незалежно від конкретної людини-клієнта.
Очікується, що до 2025 року глобальний ринок ШІ у сфері закупівель досягне $12,5 млрд (Statista). 68% компаній планують інвестувати в цифрові технології для скорочення часу на обробку тендерів (McKinsey, 2024). Тож, без вміння співпрацювати зі Штучним Інтелектом сучасному закупівельнику вже нікуди.
Так, експерт із закупівель Джонатан Гілмор (CIPS, Великобританія) впевнений, що компанії, які не інтегрують ШІ, у майбутньому стануть неконкурентоспроможними. Дослідження Zero100 надає нам такі цифри: понад дві третини (68%) лідерів ланцюгів постачання вважають, що штучний інтелект зменшить витрати на запаси. А 30% стверджують, що він зменшить транспортні витрати.
3. Локалізація ринків та «Купуй українське»
Війна реальна, чи то економічна, або навіть лише її привид (на прикладі інших країн) стимулює розвиток внутрішнього виробництва. До того ж підтримка місцевих виробників підвищує економічну стійкість приблизно на 15% (World Bank, 2023).
Українські закупівельники все більше орієнтуватимуться на локальних постачальників та ресурси для зменшення логістичних проблем. Ступінь локалізації закупівель (ред. показник, що відображає частку товарів або складових, вироблених у межах країни) буде збільшуватись від України до США. Торговельні війни між США і Китаєм та Європою і Китаєм, як приклад, посилюють тенденцію на локалізацію закупівель і ланцюгів постачання. Санкції, накладені на країни-терористів і пов’язані з ними бізнеси, також роблять внесок у перегляд підходів до локалізації.
Наприклад, у публічних закупівлях для товарів, що закуповуються через Prozorro, вже існують вимоги ступеня локалізації, які поступово зростають. У 2024 році мінімальний рівень локалізації для участі у тендері становив 20%, а у 2025 році цей показник має зрости до 25%.
4. Кібербезпека та безпека ланцюгів постачання
Gartner прогнозує, що глобальні витрати на кібербезпеку у 2026 році зростуть до $267,3 млрд. Адже ризики кібератак збільшуються з кожним днем. Тому захист інформаційних систем стає пріоритетом. 43% компаній у світі вже зіштовхнулись з кібератаками через цифрові слабкі місця третіх сторін, тих самих постачальників (IBM, 2024). Звісно, якщо нехтувати безпекою — таке траплятиметься частіше.
А українські компанії мають пильніше ставитися до своєї безпеки, особливо в умовах ведення війни. За даними освітнього телеграм-каналу Закупівлі_News, 33% закупівельників зізналися, що в їх компанії перевіряють лише ключових постачальників, ще 33% відповіли, що кібербезпекою контрагентів ніхто не цікавиться взагалі. Сумні цифри, скажу я вам. Однак — надія є. Очікується, що український бізнес збільшить витрати на кібербезпеку в середньому на 20% у 2025 році (CERT-UA).
При цьому, на думку спеціаліста із закупівель Кейтлин Рівз (McKinsey, США), саме завдяки інвестиціям у локалізацію та кібербезпеку, компанії можуть досягати до 40% скорочення ризиків у ланцюгах постачання у 2025 році.
5. Люди: Навчання закупівельників і зміна статусу професії, криза кадрів
Закупівельники мають навчитись використовувати не лише нові інструменти, а й в цілому адаптуватись до змін у підходах до закупівель (з акцентом на ШІ та стратегії управління). 74% компаній вважають, що навички роботи зі Штучним Інтелектом будуть ключовими у 2025 (Deloitte). Професія закупівельника поступово переходить у статус стратегічної ролі, забезпечуючи приблизно 25% і більше економії витрат при вмілому управлінні.
З урахуванням кризи кадрів через війну та міграцію, окремо — через ще довоєнну недостатність професіоналів у сфері закупівель, роблю висновок: закупівельників, а особливо — категорійних менеджерів — буде і далі катастрофічно не вистачати.
Особливо гостро у цьому контексті виглядає необхідність просування професії закупівельника із зміною суспільної думки. Так, корупційні скандали кинули тінь на всю сферу. Проте реальність не така категорична. У приватному та публічному секторах працює й багато чесних професіоналів, які чи не щодня рятують свої компанії під час кризи.
6. Сталий розвиток
З кожним роком війни значно зміцнюється тренд на адаптацію до нестабільності. Екологічність та соціальна відповідальність стануть обов’язковими елементами закупівельних стратегій через міжнародні тренди та зміни у законодавстві. Зупинятися на цьому пункті не буду — проте від нього нам нікуди не подітися.
У 2024 році ЄС запровадив нову директиву щодо сталого розвитку, яка передбачає:
- Посилення звітності у сфері ESG (екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності).
- Обов’язковий аудит сталості для великих компаній, які експортують до ЄС.
- Підвищення вимог до прозорості ланцюгів постачання з акцентом на екологічні стандарти.
Це відкриває нові виклики для українських компаній, які працюють на європейському ринку, зокрема:
- Впровадження ефективних ESG-стратегій.
- Адаптацію закупівель до нових стандартів сталого постачання.
Експерти зазначають, що компанії, які швидше адаптуються до цих змін, отримають конкурентну перевагу на ринку. Бо рух України в сторону ЄС невідворотній.
7. Використання широкого спектра інструментарію
З цифровізацією з’являються нові можливості у вже перевірених часом підходах. Та нові діджитальні інструменти потребують актуальних знань та підвищення кваліфікації закупівельників.
Закупівельники мають бути готовими до швидкої трансформації, поєднуючи технологічні інновації з адаптацією до нових реалій ринку. ШІ навіть зараз, у цю хвилину допомагає особисто мені. Це вже наша нова реальність.
Я вважаю, що закупівельники мають звернути увагу на інструменти проєктного менеджменту, управління змінами (сhange management), інструменти аналітики, управління ризиками і сценарного планування. І посилювати переговорні навички і взаємодію з людьми. Останнє ШІ точно не зможе замінити.
Тож, сьогодні найактуальнішим рішенням буде обрання шляху автоматизації закупівель, із використанням ШІ та діджитального інструментарію в актуальних закупівельних підходах (від категорійного менеджменту і далі). Актуальність — найяскравіша риса успішного закупівельника та закупівельного відділу сьогодні.
У 2025 році закупівлі будуть ще більш залежати від швидкості ухвалення рішень, розуміння бізнесу і потреб бізнесу, прозорості та партнерства з перевіреними постачальниками, «актуальними» та технологічними.
