Як йдеться в колонці NV Бізнес, таку заяву зробив фахівець з енергетичної політики ГО Екодія Артем Колесник, зазначивши водночас, що провалений парламентом законопроєкт про добудову ХАЕС був розроблений без консультацій із Європейським Союзом, що ставить під сумнів не тільки його доцільність, а й потенційну ефективність.
«Міністерство енергетики та деякі депутати стверджують, що нові реактори знизять ціни на електроенергію, врятують країну від енергетичної кризи та зміцнять „енергетичну незалежність“. Однак ці гучні обіцянки викликають чимало запитань. Чому низька ціна на електроенергію — маніпуляція? Почнемо з найгострішого питання — цін на електроенергію. Влада маніпулює цією темою, стверджуючи, що атомна енергетика — найдешевша. Але це не зовсім так. Поточна ціна не відображає реальної вартості виробництва і транспортування електроенергії», — зазначив експерт.
Він також підкреслив, що низька ціна на електроенергію з атомних станцій є штучною, оскільки вона досягається завдяки системі покладання спеціальних обов’язків. Тобто Енергоатом та Укргідроенерго щомісяця компенсують різницю між ринковою вартістю електроенергії та зниженими тарифами для населення, що дає змогу штучно зберігати низькі ціни. Однак це лише тимчасовий захід, який не враховує повної вартості атомної енергетики.
«У тих країнах, де діють ринкові тарифи, вартість атомної енергетики є однією з найдорожчих. Згідно з даними звіту найбільшого у світі незалежного інвестиційного банку Lazard за 2024 рік, у США середня вартість електроенергії для атомних станцій становить 182 долари за мегават-годину, тоді як для сонячних електростанцій цей показник сягає лише 61 долара. Отже, атомна енергетика в умовах ринкових відносин втрачає свою конкурентоспроможність і є економічно невигідною», — зазначив експерт.
Говорячи про доцільність добудови ХАЕС, експерт наголосив: «Прихильники добудови енергоблоків на ХАЕС стверджують, що це знизить вартість електроенергії для населення, оскільки енергоблок № 3 готовий на 80%, а № 4 — на 35%. Однак цей аргумент помилковий від самого початку, оскільки в умовах ринкових тарифів атомна енергетика залишається дорогою».
Колесник також зазначив, що наявність додаткових енергоблоків на ХАЕС не забезпечить реального зниження тарифів, оскільки ці тарифи субсидують із бюджету, вони не відображають реальних витрат на виробництво і транспортування електроенергії.
«Слід розуміти, що Україна в процесі вступу до ЄС обов’язково перейде на ринкові тарифи. Це неминуче призведе до підвищення цін, оскільки ми роками не платили реальну вартість електроенергії. Тому подібні аргументи виглядають дивними і суперечать реаліям ринкової економіки, де атомна енергетика залишається однією з найдорожчих. Ситуація виглядає так: вартість добудови Хмельницької АЕС була затверджена в техніко-економічному обґрунтуванні (ТЕО) ще 2019 року, але за інших умов, з іншим постачальником і з іншим ціноутворенням. Попередня оцінка — 78 млрд грн (без індексації), а завершити будівництво за кілька років неможливо. Навіть за оптимістичним сценарієм ціна може зрости вдвічі, тому говорити про зниження вартості електроенергії – нереалістично, це не має під собою підстав», — зазначив експерт.
Говорячи про будівництво нових енергоблоків, експерт наголосив, що заявлене будівництво енергоблоків № 5 і № 6 на ХАЕС з використанням реакторів AP-1000 також викликає сумніви.
«Виникає логічне запитання: наскільки реалістичні прогнози Міністерства енергетики про те, що вартість одного такого реактора в Україні становитиме лише $5 мільярдів, тоді як аналогічний проєкт у США коштує близько $18 мільярдів? Навіть враховуючи регіональні відмінності в цінах і зарплатах, така різниця виглядає як мінімум відірваною від реальності. Така ж ситуація і з термінами будівництва: нас просять вірити, що під керівництвом „Енергоатому“ реактори побудують за 5 років, хоча в США це зайняло 14 років», – наголосив експерт.
Хмельницька АЕС розташована на заході України на кордоні трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати 1981 року, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений 1987 року, другий — 2004-го. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.
Як повідомлялося, раніше посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Євросоюз не фінансуватиме добудову енергоблоків ХАЕС, оскільки відповідний законопроєкт розробляли без консультацій з ЄС.
Кабінет міністрів схвалив скандальний законопроєкт у квітні 2024 року.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявляв, що добудувати третій енергоблок ХАЕС можливо за три роки. Він пояснив, що під час добудови АЕС ідеться про кредитні кошти.
Народний депутат України, член комітету з питань енергетики Інна Совсун заявляла, що пропозиція про добудову енергоблоків на ХАЕС є неадекватною.
«Єдиною оцінкою вартості добудови енергоблоків є техніко-економічне обґрунтування будівництва, затверджене урядом ще у 2018 році, тобто вже 6 років тому. На той час оцінка проєкту становила 76,8 млрд грн, або понад $2,8 млрд. За ці шість років змінилося все. Але ніхто в уряді чи Енергоатомі не озвучує публічно новий кошторис», — зазначила вона.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявляв, що гроші, виділені на добудову енергоблоків на ХАЕС, будуть «закопані просто так, без перспектив».
Микола Штейнберг, колишній головний інженер ЧАЕС після аварії, колишній голова Держкомітету з ядерної безпеки та заступник міністра енергетики, заявив, що сьогоднішні спроби відновити будівництво енергоблоків — більшою мірою балаканина і самореклама.
Лана Зеркаль, ексрадник міністра енергетики, надзвичайний і повноважний посол, назвала ідею добудови енергоблоків «казочкою».
Законопроєкт про добудову енергоблоків № 3 і № 4 ХАЕС кілька разів намагалися поставити на голосування, але згодом знімали з порядку денного. У липні антикорупційне управління Верховної Ради виявило корупційні ризики в законопроєкті.
