Останнім часом все частіше зʼявляються новини про плани будівництва нових ядерних реакторів на Хмельницькій атомній електростанції. 17 грудня парламент мав розглядати законопроєкт, який передбачає добудову енергоблоків № 3 і № 4. За словами нардепа Ярослава Железняка, його зняли з розгляду через нестачу голосів. Однак цей законопроєкт був розроблений без консультацій з Європейським Союзом, що ставить під сумнів не лише його доцільність, а й потенційну ефективність.
Міністерство енергетики та деякі депутати стверджують, що нові реактори знизять ціни на електроенергію, врятують країну від енергетичної кризи й зміцнять «енергетичну незалежність». Однак ці гучні обіцянки викликають чимало запитань.
Чому низька ціна на електроенергію — маніпуляція?
Почнемо з найгострішого питання — цін на електроенергію. Влада маніпулює цією темою, стверджуючи, що атомна енергетика — найдешевша. Але це не зовсім так. Поточна ціна не відображає реальної вартості виробництва та транспортування електроенергії.
Перш за все варто зазначити, що низька ціна на електроенергію з атомних станцій є штучною, оскільки вона досягається завдяки системі покладення спеціальних обов’язків. Тобто Енергоатом та Укргідроенерго щомісячно компенсують різницю між ринковою вартістю електроенергії та зниженими тарифами для населення, що дозволяє штучно зберігати низькі ціни. Проте це лише тимчасовий захід, який не враховує повної вартості атомної енергетики.
Важливо також зазначити, що Енергоатом роками не відкладав достатньо коштів на майбутнє виведення АЕС з експлуатації, що також мало б відображатись на цінах.
У тих країнах, де діють ринкові тарифи, вартість атомної енергетики є однією з найдорожчих. Згідно з даними звіту найбільшого у світі незалежного інвестиційного банку Lazard за 2024 рік, у США середня вартість електроенергії для атомних станцій складає 182 долари за мегават-годину, тоді як для сонячних електростанцій цей показник сягає лише 61 долара. Отже, атомна енергетика в умовах ринкових відносин втрачає свою конкурентоспроможність і є економічно невигідною.
Добудова ХАЕС — панацея чи фінансовий тягар?
