25 листопада, 08:29
Російський диктатор Володимир Путін (Фото: REUTERS/Maxim Shemetov)
Зняти готівку більше не можна в Аргентині, Угорщині, В’єтнамі, Греції, Єгипті, Індії, Індонезії, Казахстані, Камбоджі, Катарі, Марокко, Мексиці, Об’єднаних арабських еміратах (ОАЕ), Таїланді, Тунісі, Туреччині, Узбекистані, Південноафриканській республіці (ПАР), Південній Кореї та Японії, повідомляє The Moscow Times.
При цьому в Уругваї банкомати блокують такі карти і пропонують звернутися в банк-емітент.
Раніше повідомлялося, що російська «дочка» одного з найважливіших китайських банків відмовилася працювати з клієнтами з РФ.
Проблеми в розрахунках із китайськими банками в Росії почалися наприкінці 2023 року. На це вплинув указ президента США Джо Байдена, який дозволив американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за співпрацю з підсанкційними російськими компаніями та допомогу оборонно-промисловому комплексу РФ.
У квітні 2024 року одразу кілька банків Китаю перестали приймати платежі в юанях із Росії через побоювання вторинних санкцій із боку США.
У липні 2024 року китайські банки заявили, що вважають юані з Росії «брудними» і відмовляються їх приймати. Наразі приблизно 80% платежів у юанях повертаються назад у РФ. Також повідомлялося про те, що ЦБ готуються до сценарію, коли біржові торги юанем доведеться також зупинити.
13 серпня 2024 року повідомлялося про те, що в Росії закрили виведення з рахунків останньої доступної іноземної валюти.
16 серпня 2024 року американські банки почали блокувати рахунки росіян у разі спроби скористатися їхніми послугами з території Росії, зокрема здійснити переказ або платіж.
21 листопада 2024 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Газпромбанку, одного з найбільших російських банків.
Проблеми виникли в Bank of China, China Construction Bank, Industrial and Commercial Bank of China і Agricultural Bank of China.
21 листопада 2024 року США запровадили санкції проти Газпромбанку та шести його іноземних дочірніх структур в Африці, Гонконзі, Люксембурзі та на Кіпрі.
Кредитна організація зберігала доступ до системи SWIFT, незважаючи на війну в Україні, і була головним «хабом» для газових розрахунків із Європою. Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) зазначило в обґрунтуванні, що Газпромбанк є активним учасником фінансування війни проти України, зокрема за його допомогою здійснюють операції з купівлі військового обладнання, а також виплати солдатам. Разом із ДПБ під санкції, що передбачають блокування всіх активів, потрапили ще 50 російських банків, включно із «ДОМ.РФ» та БКС-банком, а також 15 чиновників фінансового блоку, зокрема двоє заступників голови ЦБ — Віктор Чистюхін і Дмитро Тулін.
23 листопада 2024 року стало відомо про те, що найбільший банк Британії відмовився приймати платежі з Росії та Білорусі.
