22 листопада, 16:24
У російських держбанків почалися проблеми з китайськими картами UnionPay (Фото: coindesk.com)
«Можуть спостерігатися складнощі в роботі карт платіжної системи UnionPay за кордоном. Якщо ви перебуваєте за кордоном, рекомендуємо використовувати готівкові кошти», — зазначили в Газпромбанку, повідомляє TheMoscow Times.
Як йдеться в матеріалі, Газпромбанк оголосив, що з 26 листопада встановить комісію за зняття готівки в розмірі 5,9% від суми + 590 руб. з кредитної картки «180 днів UnionPay» для нових і поточних клієнтів. Йдеться про зняття готівки в банкоматах і пунктах видачі валюти банку, а також банків-учасників корпоративної мережі та сторонніх банків. До введення санкцій проти фінорганізації можна було зняти до 50 тис. руб. з такої картки без комісії.
Зі свого боку, у Примсоцбанку повідомили, що «наразі у зв’язку з занесенням банку до санкційного списку США операції за картками UnionPay за кордоном можуть бути заблоковані», проте на території Росії вони продовжать здійснюватися. Банк порадив своїм клієнтам за межами РФ зняти готівку найближчим часом.
При цьому банк призупиняє приймання переказів в іноземних валютах до отримання нових правил і вимог від іноземних банків-кореспондентів.
Менеджери ВТБ також почали неофіційно радити великим клієнтам, які перебувають у Китаї, терміново зняти всі юані з карт UnionPay, розповів The Moscow Times один із тих, хто отримав таке попередження.
Наразі картки китайської платіжної системи UnionPay в Росії випускають Газпромбанк, Кредит Урал банк (входить до складу групи Газпромбанку), Примсоцбанк, Азіатсько-тихоокеанський банк (АТБ) і РСХБ. У підтримці Кредит Урал банку не змогли чітко сказати, чи працюватимуть картки UnionPay за кордоном. Там зазначили, що це залежатиме від терміналу і країни.
Загалом у новому списку американських санкцій опинилися майже 100 фінансових організацій: понад 50 банків і 40 реєстраторів і депозитаріїв. Крім Газпромбанку, який залишався останнім великим непідсанкційним банком Росії, серед них багато середніх і дрібних організацій, через які імпортери переказували платежі до Китаю та Туреччини (БКС банк, Дом.рф, Форабанк, Гарант-інвест, Держава, Синара, Примсоцбанк та ін.).
Мінфін США також нагадав про ризики вторинних санкцій для іноземних фінустанов, які приєднаються до російської Системи передавання фінансових повідомлень (СПФС), створеної Банком Росії як аналог SWIFT.
Раніше повідомлялося, що російська «дочка» одного з найважливіших китайських банків відмовилася працювати з клієнтами з РФ.
Проблеми в розрахунках із китайськими банками в Росії почалися наприкінці 2023 року. На це вплинув указ президента США Джо Байдена, який дозволив американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за співпрацю з підсанкційними російськими компаніями та допомогу оборонно-промисловому комплексу РФ.
У квітні 2024 року одразу кілька банків Китаю перестали приймати платежі в юанях із Росії через побоювання вторинних санкцій із боку США.
У липні 2024 року китайські банки заявили, що вважають юані з Росії «брудними» і відмовляються їх приймати. Наразі приблизно 80% платежів у юанях повертаються назад у РФ. Також повідомлялося про те, що ЦБ готуються до сценарію, коли біржові торги юанем доведеться також зупинити.
13 серпня 2024 року повідомлялося про те, що в Росії закрили виведення з рахунків останньої доступної іноземної валюти.
16 серпня 2024 року американські банки почали блокувати рахунки росіян у разі спроби скористатися їхніми послугами з території Росії, зокрема здійснити переказ або платіж.
21 листопада 2024 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Газпромбанку, одного з найбільших російських банків.
