Податок на тютюнові вироби в Україні складається зі специфічного, який встановлюється на 1 000 цигарок (сплачується з усіх без винятку цигарок), та адвалорного, який встановлюється у відсотках від максимальної роздрібної ціни цигарок (наразі ставка складає 12% і сплачується лише з цигарок, дорожчих за 105,73 грн).
Податки на цигарки — одне з найбільших джерел наповнення державного бюджету України, що зростає з року в рік. Лише минулого року чотири міжнародні тютюнові компанії сплатили 115 млрд грн податків, що становить 9% від всіх податкових надходжень держави. Окрім всього, в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має зобов’язання досягти мінімального рівня ставок акцизного податку на тютюнові вироби в ЄС (90 євро за 1 000 штук).
Саме з цією метою 4 червня 2024 року Верховна Ради прийняла в першому читанні Урядовий проєкт Закону України 11090, яким передбачений графік підвищення специфічних ставок до 2028 року з «виходом» на необхідні 90 євро/1000 штук. Але деякі депутати підготували пропозиції підвищити також і адвалорний компонент акцизу на тютюнові вироби. Мотивація звучить благородно — зростання податкових надходжень. Але, як то кажуть, є нюанси.
Якщо підіймати адвалорну ставку, дорогі цигарки дорожчають ще більше. Це призводить до ще більшого розриву в ціні між дешевими та дорогими цигарками, і, як наслідок — до перетоку споживачів з дорогих цигарок на дешеві, з яких цей самий адвалор не сплачуватиметься. Ба більше, наслідком переходу споживачів на дешевий сегмент є зменшення бюджетних надходжень від ПДВ та місцевого 5% роздрібного акцизного податку.
Де-факто збільшення адвалору створює антиконкурентні умови на ринку: виробники цигарок низького цінового сегмента отримують штучну конкурентну перевагу, адже зростання адвалорної ставки на них впливу не матиме, але збільшить податкове навантаження для конкурентів. Непоганий хід під лозунгом збільшення надходжень, чи не так?
Те, що адвалорний акциз неефективний з точки зору наповнення бюджету, давно зрозуміли й підтвердили на практиці в Європейському Союзі. Власне тому абсолютна більшість країн ЄС — 21 з 28 — з 2010 року зменшували ставку адвалору, компенсуючи таке зниження специфічним компонентом акцизу.
Згідно з останніми дослідженнями Oxford Economics, визнаного лідера в галузі економічного аналізу, з 2010 по 2024 рік специфічний акциз в країнах ЄС виріс на 13.6 п.п. Oxford Economics робить висновок, що в країнах з більшою часткою специфічного акцизного податку надходження від акцизного податку на тютюнові вироби стабільні й ростуть навіть за умови зниження рівня легального споживання. «Виходячи з цього, ми рекомендуємо урядам уважно розглянути перебалансування в бік більшої залежності від специфічного акцизу», — йдеться у звіті аналітичної організації.
Такий підхід рекомендують і провідні фінансові та міжнародні інституції, такі як Світовий Банк, Міжнародний валютний фонд та Європейська комісія. На їх думку, використання специфічного акцизу на противагу адвалорному має три основні переваги: стабільні та прогнозовані надходження до бюджету, менше адміністративне навантаження та більшу ефективність з точки зору охорони здоров’я.
Це визнає навіть Всесвітня організація з охорони здоров’я. «Адвалорні акцизи є менш ефективними, ніж специфічні, у досягненні цілей з охорони здоров’я, тому що їх складніше адмініструвати, вони збільшують можливості для ухилення від сплати та створюють більші цінові різниці між брендами, спонукаючи тим самим переходити на дешевші бренди» йдеться у звіті ВООЗ.
Розуміючи, що адвалорний акциз неефективний ні з погляду наповнення бюджету, ні з погляду боротьби з тютюнопалінням, деякі країни взагалі звели адвалорний компонент акцизу до мінімуму. За даними Міжнародної Торгової палати у Данії з 2010 по 20024 рік адвалор знизився з 20,8% до 1%, в Ірландії – з 18,25% до 8,85%, у Нідерландах з 20,52% до 5%, у Португалії – з 23% до 1%, у Швеції – з 39,2% до 1%.
Звісно, кожна країна сама ухвалює рішення, на що вона орієнтується більше — на специфіку чи адвалор. Досягти високого податкового навантаження і високої ціни на цигарки можна як за рахунок однієї, так і іншої моделі оподаткування. Для прикладу візьмемо дві сусідні країни. Так, в Португалії адвалор складає лише 1%, натомість специфіка — 152 євро за 1 000 цигарок. Іспанія встановила невисоку специфіку — 24,7 євро / 1 000 цигарок, але високий адвалор — 51%. При цьому частка акцизу в ціні й, відповідно, ціни на цигарки є співмірними.
Україна послідовно фокусується на специфічному оподаткуванні тютюнових виробів, адже підвищення адвалорної ставки не вимагається Угодою про Асоціацію України та ЄС і не наближає Україну до виконання зобов‘язання щодо мінімальної ставки акцизного податку у 90 євро/1 000 штук. Як і попередній 7-річний графік, так і запропонований Урядом у законопроєкті 11090 графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби не передбачає зміни адвалорної ставки. І, попри те, що в цілому передбачене зростання акцизного податку на 42% з 1 січня 2025 року (при діючому курсі валют), бізнес-спільнота підтримала Урядову версію проєкту Закону.
Лишається одне відкрите питання: хто ж «хитає» човна і виграє від підняття адвалору? Враховуючи вищесказане, очевидно не держава, а виключно виробники дешевших і нелегальних цигарок, які як не платили акциз, так і не платитимуть. Я не прихильник теорії змов, але враховуючи останні події на ринку, складається враження, що це одні й ті самі виробники.
