Олександр Цимбал, експерт Українського центру соціальних реформ розповів, як збільшити кількість платників податків в Україні (Фото: depositphotos.com/alfexe)
Про це заявив Олександр Цимбал, експерт Українського центру соціальних реформ повідомляє Mind.ua.
Він зазначив, що рівень неформальної зайнятості в Україні завжди був достатньо високим, до повномасштабного вторгнення він трохи знизився — до 19 відсоткових пунктів.
«Якщо нам би вдалося гіпотетично детінізувати тих найманих працівників, які сьогодні ніяк не оформлені й не платять жодних податків, то всього по країні ми б додали ще 27% поточної кількості платників податків, а в деяких громадах ця цифра зросла б ще більше — до 34−35%. Це дуже потужний резерв, який дозволив би згладити розриви, які приховуються в нелегалізованості місця фактичного проживання і реєстрації, місця фактичної роботи і її реєстрації», — сказав Цимбал.
Він додав, що нереєстрація місця проживання — це проблема, яка «ніколи не була у фокусі уваги ані держави, ані населення». Цимбал зауважив, що це «особливо дивно для країни, яка воює», і наголосив, що «це треба вирішувати».
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет України на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати — 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Наприкінці травня 2024 року Данило Гетманцев заявив, що держава планує підвищити окремі податки для наповнення бюджету. За його словами, для фінансування армії 2024 року не вистачає щонайменше 300 млрд грн.
18 липня 2024 року народний депутат України Ярослав Железняк повідомив про те, що уряд має розглянути законопроєкт про підвищення податків на суму 140 млрд грн.
18 липня 2024 року уряд схвалив Закон про зміни до Бюджету-2024 із підвищенням видатків на 500 млрд і податковими змінами на 140 млрд грн. Було зареєстровано урядові законопроєкти про внесення правок до держбюджету-2024 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони (№ 11417) та правок до Податкового кодексу й інших законів щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану (№ 11416). Останній передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цьогоріч і на 341,9 млрд грн — наступного року.
Серед основних ініціатив уряду — підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів близько 45,5 млрд грн) і сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також введення військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).
Запропоновано було також підвищити або запровадити там, де його зараз немає, військовий збір 5% на мобільний зв’язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об’єкта на рік) (1,2 млрд грн), 15% – на купівлю легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% – на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).
Серед інших нововведень — щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємств роздрібними продавцями пального в розмірі 0,5 млн грн з розрахунку на 1 куб. м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр напоїв із додаванням цукру або інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порогу безмитних посилок з-за кордону з EUR150 до EUR45 (3,3 млрд грн).
Також повідомлялося, що після підвищення податків військовий збір на окремі операції може сягнути 30%.
Двоє із семи членів створеної президентом Зеленським Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану виступили проти пропозиції Кабміну підвищити податки.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук не відкидав, що урядову ініціативу щодо підвищення військового збору не ухвалять, проте буде піднято ПДВ.
