Кремль (Фото: REUTERS/Maxim Zmeyev/File Photo)
Ціни облігацій федеральної позики (ОФЗ), які Мінфін розміщує, щоб позичати гроші для бюджету, 28 жовтня опустилися до мінімумів за останні 15 років, повідомляє The Moscow Times
Індекс RGBI, який відстежує котирування ОФЗ на Московській біржі, станом на 15:43 мск просів до 97,33 пункту — найнижчої позначки з 2009 року.
З початку року індекс обвалився майже на 20%. А після засідання ЦБ у п’ятницю розпродажі ОФЗ знову посилилися, зазначає аналітик БКС Дмитро Бабін: посилаючись на загрозу інфляції, регулятор восьмий раз поспіль підвищив ключову ставку — до 21% річних, а також попередив, що на грудневому засіданні може довести її до 23%.
У результаті ставки за борговими паперами уряду РФ також підскочили: якщо влітку 2023 року Мінфін міг позичати для бюджету під 10% річних, то тепер прибутковості ОФЗ перевищують 20%.
Це «ускладнює життя Мінфіну», якому доводиться витрачати дедалі більше на виплати відсотків за облігаціями, констатує інвестбанкір Євген Коган: наступного року обслуговування держборгу коштуватиме скарбниці 3,2 трлн рублів — на 40% більше, ніж поточного року.
Раніше повідомлялося, що в жовтні 2024 року Держдума Росії ухвалила в першому читанні поправку до Бюджетного кодексу, яка дає змогу збільшити обсяг видатків федерального бюджету в поточному році до 1,5 трлн рублів без унесення додаткових поправок.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт підготовлено для забезпечення можливості виділення додаткових бюджетних асигнувань на пріоритетні цілі, визначені президентом.
Додаткові видатки планується забезпечити за рахунок рішень уряду про збільшення бюджетних асигнувань резервного фонду. Це дасть змогу оперативно реагувати на ризики, що виникають, до кінця 2024 року, зазначено в документі. Міністр фінансів Антон Силуанов зазначив, що в поточному році виникають додаткові потреби за низкою завдань.
У законопроєкті не визначено джерел фінансового забезпечення пропонованого законопроєктом збільшення у 2024 р. загального обсягу видатків федерального бюджету.
Примітно, що перед цим експерти Стокгольмського інституту економіки перехідного періоду при Стокгольмській школі економіки (NIER) зробили заяву про те, що висловлювання російської влади про те, що економіка агресора впоралася із західними санкціями та бурхливо зростає, незважаючи на відключення банків від SWIFT та обмеження на постачання товарів і технологій, можуть бути брехнею. А ще раніше міністри фінансів восьми країн Євросоюзу заявили, що Кремль поширює недостовірну інформацію про те, що російська економіка не постраждала від західних санкцій.
25 жовтня 2024 року Банк Росії підняв ставку до 21%.
