Наша компанія має основні три пріоритети — залишатися top-taxpayer, top-investor, top-employer в Україні. Відповідно до них ми розкладаємо ресурси, які маємо. І якщо держава буде набагато більше забирати ресурсів на сплату податків, то їх просто фізично не залишиться для того, аби підтримувати працівників і підтримувати інвестиції.
Ми дуже тішимося, що відкрили фабрику у Львові, але я брав розрахунки, порівняння витрат на виробництво продукції у Львові, і в польському Кракові. Ми якраз знаходимося у кластері, де Польща — основний ринок. Тож висновок — більш витратно виробляти для України у Львові, ніж виробляти у Кракові та привозити до України.
Це пов’язано з резервом працівників, бо ризик, що працівник чоловічої статі завтра не вийде на роботу набагато нижчий у Кракові. Також впливають тривоги, на час яких доводиться зупиняти лінії. І, звісно, дуже болюче питання — електропостачання. У львівському регіоні зараз з’явилося багато виробництв. А система електропостачання не була розрахована на таку кількість підприємств. Постає і питання комендантських годин — люди, які працюють, не готові пересуватися в комендантську годину. Нашої компанії будь-які привілеї зі спеціальних перепусток в жодному випадку не стосуються.
Все це разом накладає додаткові витрати — нам щонайменше на 10% було б дешевше виробляти сигарети в Польщі й завозити їх до України.
Зараз ми дуже чекаємо і сподіваємось на рішення держави по ставках податків на наступний рік. В нас немає плану B, плану C. В нас є план А — ми закладаємо ті ставки податків, які передбачені урядовим законопроєктом 11090. Цей законопроєкт у першому читанні був прийнятий ще влітку, ми очікуємо його прийняття у другому читанні.
Урядовий законопроєкт підтриманий усіма найбільшими бізнес-асоціаціями, які є в Україні. І ми сподіваємося, що в парламенті у другому читанні буде підтримано саме урядову версію, а не популістські заклики, що треба ще вдесятеро збільшити податки, аби бюджет отримав ще більше. Тому що у випадку перемоги цих гасел, на жаль, із трьох пріоритетів компанії, залишиться один: top-taxpayer. Ми залишимось найбільшим платником податків, але не зможемо бути великим роботодавцем та інвестором. І цей вибір буде зроблено за нас. Тоді постане питання взагалі необхідності існування фабрики в Україні.
Матеріал створений на основі дискусії під час заходу NV «Бізнес і війна. Діалоги про майбутнє».
